Наслідком такої політики стала ситуація, коли рівень заробітної плати в Україні нижчий, ніж у розвинутих країнах ЄС у 5,6 – 19,7 разів. А в розрізі мінімальної заробітної плати, згідно з даними Євростату та МВФ станом на липень 2011 року, у рейтингу європейських країн Україна посідає лише 25 місце з 29-ти, оскільки відношення річної української мінімальної заробітної плати становить 21,5 % до обсягу ВВП на душу населення. У країнах ЄС, зокрема, в Бельгії мінімальна зарплата становить $2 064,2 (68,6 % до ВВП на душу населення), у Франції – $1 951,9 (68,7 %), у Польщі – $496,7 (31,5 %), у Латвії – $403,2 (33,5 %). Така ситуація призвела до того, що, за даними статистики, кожний четвертий працюючий в Україні знаходиться за межею бідності [16, 8-10].
Динаміка вартості товарів, які наповнюють споживчий кошик громадян України, свідчить про постійну тенденцію до її зростання, особливо за останні роки. Часто змінюються (звичайно підвищуються) ціни на продовольчі та інші товари першої необхідності й послуги, а також тарифи. Перелік послуг, які ще недавно надавалися населенню безкоштовно або за символічну плату, скорочується, стають платними окремі види медичної допомоги та освіти, заняття в спортивних секціях, користування бібліотеками тощо. Асортимент товарів та послуг, які визначають величину прожиткового мінімуму, має стійку тенденцію до розширення. Люди прагнуть до активного відпочинку, придбання побутової техніки, автомобілів тощо. Недооцінка цих обставин веде до постійного відносного зубожіння наших громадян.
Слід порівняти розміри мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму (рис.2.1) за офіційними даними [23], [24], [25], [26], [27], [28], [29], [1].
Рис. 2.1. Порівняння прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати в Україні
Отже, за своїм змістом мінімальна заробітна плата, яка сьогодні використовується для встановлення параметрів тарифної системи, є коштами, мінімально необхідними для підтримання життєвих функції працівника (прожитковим мінімумом). А тарифна система має ґрунтуватися на вартості робочої сили, яка більш повно і об'єктивно відображає умови її відтворення. Така переорієнтація дозволить послідовно наблизитися до передових країн не тільки за рівнем цін, а й за рівнем купівельної спроможності заробітної плати.
За нинішніх умов орієнтація на прожитковий мінімум як практично на першооснову всієї системи оплати праці втрачає своє значення. Очевидно, що він став гальмом для встановлення обґрунтованого розміру заробітної плати в усіх сферах економіки України. Прожитковий мінімум у нинішньому його вигляді, який визначається за діючою методикою, ніколи не дозволить Україні наздогнати передові країни за рівнем заробітної плати, а отже, й рівнем життя громадян. Більше того, за Законом "Про прожитковий мінімум", склад споживчого кошика, тобто набору товарів і послуг, необхідних для задоволення першочергових потреб людини, повинен змінюватитися не рідше, ніж раз на п'ять років. Однак переглядали споживчий кошик останній раз у 2000 році.
Крім того, у країнах Європейського Союзу справедливою вважається мінімальна зарплата, яка досягає 68 % від середньої. Слід порахувати, як співвідноситься мінімальна зарплата в Україні у 2012 році із середньою. З 1 січня до 31 березня 2012 року розмір місячної мінімальної зарплати становить 1 073 гривні. Середня зарплата українців у січні 2012 року склала 2 722 гривні. Співвідношення мінімальної зарплати і середньої в січні 2012 року склало 39,4 %, що на 28,6 % нижче від справедливої мінімальної плати, на думку Євросоюзу.
Упродовж останніх двох років рівень мінімальної зарплати в Україні зріс на третину. За показниками зростання Україна випереджає Польщу, Естонію, Францію, Румунію та Туреччину. Так, з початку 2010 до початку 2012 року розмір фактично виплачуваної мінімальної заробітної плати зріс на 35 %. Україна випередила за цим показником такі країни, як Польща, Естонія, Франція, Румунія, Туреччина. І це при тому, що деякі європейські країни взагалі заморозили мінімальну зарплату на рівні 2009 року. Так, за даними Євростату, в Болгарії мінімальна зарплата не змінювалася з 2009 до 2011 року, в Чехії заморожена на рівні 2007 року, у Литві і Хорватії – на рівні 2008 р. Водночас підвищення заробітної плати, хоча й досить суттєве, нижче за соціальні стандарти країн Євросоюзу, і необхідно досягти цього рівня шляхом розвитку економіки, відновлення повноцінної роботи виробництва [3, с. 16].
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.