Надання невідкладної допомоги при утопленнях на догоспітальному етапі (Практичні рекомендації), страница 9

Конструкція . Основний вузол РПА-2- гумовий  гофрований мішок  розміщений між двома жорсткими кришками. На  нижній кришці  мішка  є всмоктуючий клапан, до якого при необхідності  можна приєднати  трубку  для подачі  кисню з  балону або  іншого джерела . Мішок  через гофровану  трубку з"єднується  з клапанною коробкою, на   відвід  якої  надівається  маска або інтубаційна трубка. Апарат  має   запобіжний  клапан, обмежуючий максимальний тиск в легенях.Іззовнішнього боку  мішка, між  кришками, укріплено два ремені з отворами. Ременями регулюється робочий об'єм при підніманні   мішка (0,25; 0,5; 1,5 л). Наверхній кришці укріплений шкіряний ремінь. РПА-2 постійно знаходиться в зібраному  стані  і  зберігається  в дерев'яному фулярі.

1-дихальний мішок, 2-верхня кришка, 3-нижня кришка, 4-клапан, 5-гофрована трубка, 6-клапанна коробка, 7-маска, 8-інтубаційна трубка, 9-ремінь.

Проведення  штучного  дихання:  Після відновлення прохідності дихальних шляхів на  лице пацієнта  щільно  встановлюють  маску. На верхню кришку мішка, під ремінь, кладуть  кисть  правої руки і проводять ритмічне стискання  і  розтягування  мішка. Під час стиснення повітря по трубці проходить у маску, а звідти - в легені пацієнта - проходить вдих . Розтягнення  мішка  призводить до розрідження в його  порожнині, при цьому відкриваються отвори  для виходу повітря з легенів - проходить видих. Одночасно з видихом  проходить заповнення  мішка свіжим повітрям. При появі самостійного дихання  штучне дихання проводять в такт, а  при стабілізації самостійного дихання -  маску  знімають.

Вентиляція за допомогою дихального мішка  Амбу

- відновити прохідність дихальних шляхів (розігнути голову, висунути вперед нижню щелепу по можливості – використати повітряпроводи)                                                                                                              - мізинцем,  безіменним і середнім пальцями однієї руки зафіксувати підборіддя, а великим та вказівними пальцями  притиснути маску  навколо роту і носу пацієнта - так зване  С – захоплення                                          - іншою рукою ритмічно стискати мішок, слідкуючи за дихальними рухами грудної клітки (необхідно слідкувати, щоб було достатньо часу для пасивного видиху пацієнта)                                                                                               

Більш ефективна методика проведення штучної вентиляції, яку виконують два рятувальники: один утримує обома руками маску на обличчі пацієнта, а асистент стискає мішок. При запропонованому способі досягається краща герметизація, підвищується ефективність вентиляції легень пацієнта та полегшується утримання виведеної нижньої щелепи.

Об'єм вентиляції: Частота дихальних рухів і дихальний об’єм, залежать від віку і ваги тіла пацієнта.

Адекватний об'єм, що має надходити під час серцево-легеневої реанімації, повинен викликати рухи грудної клітки, які можна побачити. Кожне вдування займає 1,5-2 секунди. Реаніматор повинен чекати, доки грудна клітка повністю опуститься, перед тим як зробити новий  вдих. Зазвичай це займає 2-4 секунди. Відповідно, кожні 10 дихальних циклів займають десь близько 40-60 секунд. Тривалість видиху не має значення. Перед тим, як робити новий вдих, треба дочекатися повного опущення грудної клітки.