Надання невідкладної допомоги при синкопальних станах на догоспітальному етапі (Практичні рекомендації), страница 4

Аритмічні  синкопе. Порушення свідомості на фоні розладів серцевого ритму пов'язані зі швидко виникаючим зменшенням ударного або хвилинного об’ємів. Причинами їх можуть бути порушення функції синусового вузла, порушення атріовентрікулярного проведення, пароксизмальні тахіаритмії, що супроводжуються критичним зниженням серцевого викиду, у т.ч. аритмії, що виникають при вроджених синдромах (Романо-Уорда, Вольфа-Паркінсона-Уайта, Бругарда) або які развиваються внаслідок   прийому ліків з  проаритмогенним потенціалом  (особливо препаратів, що подовжують інтервал QT),   порушення роботи  імплантованого кардіостимулятора. Синокапальні стани аритмічного походження є найбільш небезпечними для хворого, тому що має місце очевидний ризик смерті.

Хвороби  серця і легень. Механізм пригнічення гемодинаміки в таких випадках часто є змішаним. Він пов'язаний як із фактичним порушенням функцій системи, так і з активацією численних рефлексогенних зон. До поширених причин синкопе відносяться: патологія клапанного апарату серця, гіпертрофічна кардіоміопатія і субаортальний стеноз, міксома, гостра ішемія міокарду, перикардіальний випіт із гострою тампонадою, розшарування аневризми аорти, ТЭЛА і гостра легенева гіпертензія.

Цереброваскулярні захворювання. До синкопе, які виникають на фоні патології судин головного мозку відноситься синдром обкрадання, що виникає як унаслідок парціального розширення судин і підвищення мозаїчності мозкового кровотоку, так і в результаті артеріальної гіпотензії, викликаної іншими причинами. Рідшою причиною може бути «синдром підключичної артерії». Поширений атеросклероз може створювати схильність до короткочасних порушень свідомості, що виникає внаслідок усіх причин, зазначених вище, але в пацієнтів із нормальним станом судин голови і шиї не проявляється 

Клінікасинкопе. Клінічними симптомами непритомного стану є різка блідість, холодні кінцівки, рідке поверхневе дихання, малий пульс, низький артеріальний тиск, спалі периферичні вени, розслаблені м'язи. Іноді хворий "закочує" очі; зіниці вузькі, фотореакції достатні. Через декілька хвилин хворий опам'ятовується, розплющує очі, починає реагувати на оточуюче, відповідає на питання; поступово повертається нормальний колір лиця. Слабкість, головний біль можуть залишатися протягом ще декількох годин.

В розвитку синкопе можна виділити три періоди: 1) пресинкопальний (ліпотімія, передобморок) - період провісників; непостійний, від декількох секунд до декількох хвилин; хворий переживає почуття нудоти, потемніння в очах, закладеність у вухах, пітливість, відчуття неминучого падіння. 2) власне синкопе (непритомність) - відсутність свідомості тривалістю від 5 секунд до 4-5 хвилин (у 90% випадків не більше 22 секунд), зіниці розширені, пульс слабкого наповнення, А/Т знижений, дихання поверхневе, шкірні покриви бліді, вологі; 3) постсинкопальний - період відновлення свідомості й орієнтації тривалістю в декілька секунд, хворий відчуває загальну слабкість, запаморочення, розбитість, тривогу. В ряді випадків розвитку синкопального стану передує різноманітна симптоматика, яку  називають ліпотімією (слабкість, нудота, блювота, пітливість, головна біль, запаморочення, порушення зору, шум у вухах, передчуття неминучого падіння), але частіше синкопи розвиваються раптово, часом на фоні «повного благополуччя». Синкопа може протікати атипово, обмежуючись лише ліпотімією, або супроводжу - ючись  клонічними  і тоніко - клонічними судомами при продовженні його понад 3-5 хв. .