Надання невідкладної допомоги при синкопальних станах на догоспітальному етапі (Практичні рекомендації), страница 3

 * -катаплексія -   це раптові приступи слабості, що можуть як супроводжуватися падінням, так і проходити без такого; але  в будь-якому випадку    свідомість збережена ;

** - дроп-атака – це  раптові епізоди порушення постурального тонусу, результатом яких є падіння; свідомість при цьому не втрачається. Ортостатичний механізм. Розвиток синкопе по цьому механізмі викликаний порушенням регуляції тонусу судин на фоні розладів функціонування автономної нервової системи і проявляється вираженим і тривалим зниженням артеріального тиску при переході з горизонтального положення у вертикальне, або попросту тривалим  перебуванням у вертикального положенні. В нормі таке зниження буває коротким і компенсується протягом  декількох секунд. Часто явища ортостатичної гіпотензії  зустрічаються при хворобі Паркінсона, діабетичній і амілоїдній нейропатіях. Іншою причиною може бути зниження об’єму  циркулюючої  крові (ОЦК) при  блювоті, важких поносах, хворобі Аддісона, в результаті кровотеч, при вагітності (відносне зниження), при зневодненні на фоні рясного потіння і т.д. Ортостатичні  реакції можуть розвиватися на фоні прийому алкоголю і при застосуванні ряду гіпотензивних препаратів, як блокуючих симпатичний вплив на судини (альфа-адреноблокатори, антагоністи кальцію, препарати центральної дії), так і викликаючих зменшення ОЦК (діуретики), або депонуючих кров у венозному руслі (донатори NO-групи). Крім того, ортостатичні  реакції можливі при застосуванні деяких психотропних препаратів (нейролептики, трициклічні антидепрессанти, інгібітори МАО). Останнім часом  багато уваги приділялося ризику ортостазу при прийомі інгібіторів фосфодіэстерази-5 (препаратів для лікування эректильної дисфункції), особливо  при поєднанні   з препаратами групи донатрів оксиду азоту і з алкоголем. Відсутність видимих причин розвитку ортостатичної гіпотензії може навести на думку про наявність ідіопатичної первинної автономної недостатності, а поєднання з тремором, экстрапірамідними порушеннями й атрофією м'язів - про синдром Шая-Дрейжера.

Нейрорефлекторний синкопальний синдром. Синкопе рефлекторного генезу виникають в зв'язку з активацією рефлексогенних  зон, що викликає брадікардію і вазоділятацію, а також на фоні «позамежного» порушення нервової системи (біль, раптові сильні емоції, стрес). Механізм розвитку цих синкопе  ще не має чіткого опису. Мабуть, є якась схильність, пов'язана з порушенням церебральних вазопресорних механізмів, в результаті чого порушується робота апарату  рефлекторної вазоконстрикції і виникає дисбаланс у бік впливу парасимпатичної імпульсації. Так, наприклад, огляд у ЛОР-лікаря  і подразнення зовнішнього слухового проходу лійкою отоскопа може призвести до подразнення  n. vagus із розвитком брадікардії і гіпотензії. Досить-таки поширеною причиною рефлекторних синкопе може стати звичайна  краватка, занадто туго затягнута  що приводить  до подразнення  синокаротидних  гломусов. Взагалі, синкопе, пов'язані  з гіперчутливістю синокаротидних зон, виділяються в окрему нозологічну одиницю - так званий синокаротидний синдром. Певну плутанину в клінічну картину можуть вносити синкопальні стани, які  розвиваються на фоні стимуляції рецепторів, що знаходяться в різноманітних органах. Так, рефлекторна імпульсація з кишечника, що виникає внаслідок банального метеоризму,  яка викликає,  навіть короткочасний  розлад свідомості, змушує думати про серйозну катастрофу  в черевній порожнині. Те ж можна сказати і про рефлекси із сечового міхура  при його перерозтягненні внаслідок затримки сечовипускання (патологічної або навіть довільної).                                               І вже зовсім «романтично» виглядають синкопальні  стани, що розвиваються на фоні еротичної стимуляції або на фоні оргазму. Нижче приведений перелік   локалізацій рецепторів, і поширених ситуацій, що призводять до їхньої активації. Причини нейрорефлекторного синкопального синдрому.