Читання складальних креслень. Визначення, призначення і зміст робочих креслень деталей. Деталювання складальних креслень, страница 6

Корпус (поз. 1). Форма корпуса загалом була нами встановлена при читанні складального креслення. Можна додати, що зовнішня і внутрішня його форма складається зі сполучення циліндричних поверхонь і площин. Верхній патрубок має трубне різьблення 1¾" для укручування склянки. У нижній частині мається отвір із трубним різьбленням 1½" для з'єднання з водяною магістраллю. Іншим отвором Æ40 корпус з'єднується з магістраллю за допомогою фланця овальної форми, що має два наскрізних отвори Æ10.

За головне зображення можна взяти дзеркальне відображення головного зображення на складальному кресленні (рис. 7). Це дозволяє зменшити кількість зображень корпуса. Наприклад, уже не будуть потрібні сполучені розрізи, тому що форма фланця одержує своє відображення на виді ліворуч, а прямокутна форма перетину каналової порожнини корпуса виявляється перетином Б–Б. Необхідність у виді зверху відпадає, тому що він не повідомить ніякої додаткової інформації про конструкцію корпуса.

ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ "ЧИТАННЯ І ДЕТАЛЮВАННЯ СКЛАДАЛЬНИХ МАШИНОБУДІВНИХ КРЕСЛЕНЬ"

Загальний обсяг завдання – два листи формату 24. Основний формат – А3 (альбомний). Можливе застосування формату А4 для зображення деталі в аксонометричній проекції (якщо деталь невелика та нескладної конструкції). Якщо деталь складна і вимагає збільшення зображень, то для її робочого креслення можна застосувати формат А2. При необхідності можна скористатися додатковими форматами.

Для деталювання вибираються три найбільш складні деталі виробу, зображеного на складальному кресленні, і на кожну спочатку складається ескіз, а потім по ньому виконується робоче креслення. Крім того, на окремих форматах виконуються аксонометричні зображення двох деталей (на вибір виконавця з числа тих трьох, на які складені ескізи і робочі креслення).

При виконанні аксонометричних зображень рекомендується користатися методичними вказівками "Аксонометрические проекции", виданими у МКІ в 1976 р.

Рис. 3–7 дійсних методичних вказівок можуть служити зразками виконання завдання "Читання і деталювання складальних машинобудівних креслень".

На закінчення про основний напис на кресленнях завдання. На ескізах основний напис виконується в графах, видрукуваних штампом кафедри, а на робочих кресленнях і аксонометричних зображеннях графи обов'язково викреслюються відповідно до ГОСТу 2.104-68 (рис. 7).

Варто пам'ятати також, що на форматах 11 основний напис розташовується тільки уздовж короткої сторони, а на інших форматах – як уздовж короткої, так і уздовж довгої. У відповідній графі основного напису ескізів і робочих креслень проставляється позначення матеріалу, з якого виготовлена деталь.

У позначенні креслення (графа 2 основного напису) номер варіанта заміняється номером складального креслення. Наприклад, позначення 0902. 236. 43. 23 варто читати так:

0902 –  напрям підготовки;

1236з –  номер групи;

43     –  номер складального креслення;

23     –  номер аркуша.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1.   Бабулин Н.А. Построение в чтение машиностроительных чертежей. Изд. 4-е. М., "Высшая школа", 1971. 366 с.

2.   Единая система конструкторской документации (ЕСКД). М., Издательство стандартов, 1971.

3.   Кузьменко В.И., Ройтман И.А. Основы машиностроения в черчении. М., "Просвещение", 1977. 207 с.

4.   Машиностроительное черчение. Под ред. Г.П.Вяткина. М., "Машиностроение", 1977. 304 с.

5.   Федоренко В.А., Шошин А.И. Справочник по машиностроительному черчению. Изд. 12-е. Л., "Машиностроение", 1976. 334 с.

6.   Хаскин A.M. Черчение. Киев, "Высшая шкала", 1974, 446 с.