Апріорне ранжування факторів щодо визначення впливу на відрахування до пенсійного фонду (Розділ дипломної роботи)

РОЗДІЛ 4 АПРІОРНЕ РАНЖУВАННЯ ФАКТОРІВ ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ ВПЛИВУ НА ВІДРАХУВАННЯ ДО ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ

На підставі опитування робітників  ОАО «ХЄМЗ» визначимо які найбільш впливають на відрахування до Пенсійного Фонду з заробітної платні робітника.

 За результатами анкетування експертів відібрано 12 факторів, які на їх думку мають найбільше значення на суму відрахувань  у пенсійний фонд:

Х1 – середня година виробітка;

Х2 - заробітна плата на підприємстві;

Х3 - наявність постійного ринку збиту продукції;

Х4 - налагоджені зв`язки з постачальниками сировини ;

Х5 – прогресивні системи оплати праці;

Х6 - кількість заказів на підприємстві;

Х7 - виплати загробної плати без затримок;

Х8 – кількість відпрацьованих робочих змін;

Х9 - кількість робітників на підприємстві;

Х10 - значні обсяги податкового навантаження;

Х11 – конкурентоспроможність підприємства;

Х12 - повнота виконання фінансових забов`язань підприємства .

Для визначення ступеня впливу чинника на досліджуване явище було опитуване 14 респондентів (за допомогою заповнення анкети). При ранжируванні використовують принцип: ранг 1 присвоюють тому чиннику, що на думку експертів, має найбільший вплив на досліджуваний об’єкт, а найменше – 12.

Нехай є n об’єктів 1, 2,.., і,.., n, які в різному ступені мають властивість Х, і нехай m експертів ранжирують ці  об’єкти за властивістю Х.

Базуючись на даних створюємо матрицю рангів, де наведені результати опитування експертів таблиця. 2.1

Таблиця 2.1

Результати опитування експертів

Чинники	Ранги, що присвоєні чинникам експертами
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14
Х 1	1	2	1	2	3	1	3	2	2	3	1	3	1	2
Х 2	2	1	2	3	2	2	2	1	1	2	2	2	3	1
Х 3	5	4	6	4	5	4	5	6	6	4	6	5	4	6
Х 4	6	5	5	5	4	5	8	5	7	7	5	6	5	5
Х 5	3	3	3	1	1	3	1	3	3	1	3	1	2	3
Х 6	4	7	4	6	7	6	4	8	4	5	4	4	7	4
Х 7	8	8	9	9	8	8	6	4	9	8	7	7	8	9
Х 8	11	12	10	10	12	11	11	9	8	9	12	10	9	8
Х9	7	6	7	7	6	7	7	7	5	6	8	8	6	7
Х 10	9	10	8	12	11	9	10	11	10	10	9	9	10	10
Х 11	10	9	11	8	10	10	9	10	11	11	11	11	12	11
Х 12	12	11	12	11	9	12	12	12	12	12	10	12	11	12

Після заповнення матриці рангів проводимо перевірку виконаних розрахунків:

1.  Визначимо суму рангів по кожному резиденту

де, Ri – ранг визначений першим експертом, i – му заходу

      Rim – ранг, визначений останнім експертом цьому ж заході

2.Визначемо середню суму рангів по всім заходам:                       

                                            Rij = m(n+1),                                             (2.1)

                                                         2

де Rij – ранг j-го чинника;

m  –го респондента;

n – кількість чинників.

Rij = 14(12+1)=91

2

Всі вони рівні між собою і рівні контрольній сумі.

Проводемо розрахунок по усім строкам для визначення ступеня впливу відібраних чинників на досліджений об’єкт.

Значення привласнених чинникам місць і стандартизованих рангів, а також результати обробки даних експертних оцінок наведені в табл. 2.1

Таблиця 2.2

Результати обробки експертних думок

Чинники	Підсумкова вага	Відхилення суми від середнього значення	Квадрати відхилень
Х 1	27	-64	4096
Х 2	26	-65	4225
Х 3	70	-21	441
Х 4	78	-13	169
Х 5	31	-60	3600
Х 6	74	-17	289
Х 7	108	17	289
Х 8	142	51	2601
Х9	94	3	9
Х 10	138	47	2209
Х 11	144	53	2809
Х 12	160	69	4761
Всього	1092	0	25498

          3. Перевіримо чи рівна сума усіх строк сумі стовбців

                             (2.3)

Дослідивши об’єкт на цьому етапі побудуємо гістограму, де розподіляємо суму рангів впливу відібраних чинників на досліджений об’єкт, згідно табл. 2.2

Рисунок 2.1 Гістограма розподілу суми рангів впливаючих чинників на досліджений об'кт

Аналізуючи гістограму можна зробити висновок, що чинники можна згрупувати на 3 групи:

1 група – чинники, які виявляють найбільший вплив на досліджений об’єкт:

заробітна плата на підприємстві;

виробітки по годинам;

наявність додаткових годин праці;

наявність постійного ринку збиту продукції;

налагоджені зв`язки з постачальниками сировини ;

2 група – чинники, які мають достатній вплив на досліджений об’єкт:

кількість заказів на підприємстві;

налагоджені зв`язки з постачальниками сировини ;

кількість робітників на підприємстві;

виплати загробної плати без затримок;

3 група – чинники, які мають менший рівень впливу на досліджений об’єкт:

значні обсяги податкового навантаження;

кількість підприємств конкурентів;

кількість працюючих змін в цехах;

кількість робітників на зміні.

Для перевірки узгодженості думок експертів визначається коефіцієнт конкордації. Коефіцієнт конкордації визначає узгодженість експертів при ранжируванні n об’єктів за ступенем наявності деякої властивості x і розраховується по формулі [41]:

,                                                (2.4)

де w – коефіцієнт конкордації;

S – сума квадратів відхилень;

m – кількість експертів;

n – кількість чинників.

          Сума квадратів різниць між членами сумарного ранжування і членами ряду, складеного із середніх значень, дорівнює

                                     S=,                               (2.5)

Згідно табл. 1.2 сума квадратів (S) дорівнює 25498. Знаходимо коефіцієнт конкордації:

                                                    ,                            (2.6)

Коефіцієнт конкордації змінюється в межах 0.

Узгодженість вважається задовільною, якщо , якщо ж , то узгодженість вважається гарною. При повному збіганні думок експертів .

В даному випадку коефіцієнт конкордації дорівнює 0,9 звідси можна зробити висновок,  що узгодженість думок майже співпадають.

Вірогідність коефіцієнта конкордації перевіряється за критерієм Пірсона , розрахункове значення якого визначається за формулою:

,                                  (2.7)

Розрахункове значення  порівнюється з табличним, яке обирається з таблиць розподілу статистики Пірсона.

Так, як розрахункове значення перевищує табличне 138,6 > 19,68, то гіпотеза про наявність згоди 14 респондентів при ранжируванні 12 чинників можна стверджувати, що має місце невипадкова узгодженість думок експертів. Це можна стверджувати з вірогідністю 0,95.

Таким чином можна зробити висновок, що на кількість  відрахувань до пенсійного фонду на ДП «ХЄМЗ», впливають чинники, які можна розподілити на з групи:

1група чинників має найбільший вплив на пенсійні відрахування з заробітнї плати, згідно з проведеними розрахунками і відображенням на гістограмі. Такими чинниками є: заробітна плата на підприємстві;виробітки по годинам;наявність додаткових годин праці;наявність постійного ринку збиту продукції;налагоджені зв`язки з постачальниками сировини ;

2 група чинників: кількість заказів на підприємстві;налагоджені зв`язки з постачальниками сировини ;кількість робітників на підприємстві;виплати загробної плати без затримок;

 3 група чинників: значні обсяги податкового навантаження;кількість підприємств конкурентів;кількість працюючих змін в цехах;кількість робітників на зміні.

 Також треба відмітити, що узгодженість думок експертів, які приймали участь у ранжируванні чинників не є випадковою, так як коефіцієнт конкордації дорівнює 0,9 і таким чином думки експертів співпадають.