Фінансовий менеджмент: Конспект лекцій (Теми 1-12: Теоретичні та організаційні основи фінансового менеджменту. Антикризове фінансове управління підприємством)

Страницы работы

Фрагмент текста работы

Більш  простий механізм оформлення і доступність отримання.

Недоліки комерційного кредиту:

1.  Вузька  цільова спрямованість використання кредиту.

2.  Короткий період надання – декілька місяців.

3.  Більш  високий кредитний ризик.

Види товарного кредиту: з відстрочкою платежу, з оформленням заборгованості векселем, кредит по відкритому рахунку та у формі консигнації.

Етапи розробки політики залучення підприємством товарного кредиту:

1.  Формування  принципів залучення товарного кредиту.

2.  Визначення  середнього періоду використовування товарного кредиту.

3.  Оптимізація  умов залучення товарного кредиту.

4.  Мінімізація вартості залучення.

5.  Забезпечення ефективного використання товарного кредиту.

6.  Забезпечення своєчасних розрахунків за товарним кредитом.

7.7.3. Управління внутрішньою кредиторською заборгованістю

Особливості внутрішньої кредиторської заборгованості: є безкоштовним джерелом позикових коштів; прямо залежить від обсягу господарської діяльності та від періодичності виплат нарахованих коштів.

Основна мета управління – забезпечення своєчасної їх сплати.

Етапи управління:

1.  Аналіз  внутрішньої КЗ підприємства в попередньому періоді. Коефіцієнт еластичності має вигляд:

,

де Із – індекс зміни суми внутрішньої кредиторської заборгованості;

Іор – індекс зміни обсягу реалізації продукції.

2.  Визначення складу внутрішньої КЗ в майбутньому періоді.

3.  Встановлення періодичності виплат за окремих її видами.

4.  Прогнозування середньої суми платежів. Здійснюється 2 методами:

а)  методом прямого розрахунку:

,

де КЗМ – місячна сума платежів за конкретним видом нарахувань;

КВ – передбачена кількість виплат протягом місяця.

б)  статистичним методом:

,

де КЗср – середня сума внутрішньої КЗ в попередньому періоді;

∆ОР – прогнозований темп приросту обсягу реалізації, %;

Ке – коефіцієнт еластичності конкретного виду внутрішньої кредиторської заборгованості, %.

5. Прогнозування середньої суми і розміру приросту внутрішньої КЗ.

6. Оцінка ефекту приросту внутрішньої КЗ в майбутньому періоді:

,

де ∆КЗср – прогнозований приріст середньої суми внутрішньої КЗ;

ПКб – середньорічна ставка відсотка за короткостроковий кредит.

7. Забезпечення контролю за своєчасністю нарахувань і виплати коштів.

ТЕМА № 8 УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЯМИ

8.1. Інвестиційна політика підприємства.

8.2. Особливості управління реальними інвестиціями.

8.3. Особливості управління фінансовими інвестиціями.

8.4. Формування портфеля фінансових інвестицій.

8.1. Інвестиційна  політика підприємства

Інвестиції – вкладення капіталу у всіх його формах з метою забезпечення його зростання в майбутньому періоді, отримання поточного доходу або рішення певних соціальних задач.

Класифікація інвестицій: за об'єктам вкладення (реальні і фінансові), за характером участі в інвестиційному процесі (прямі і непрямі), за періодом інвестування (коротко- і довгострокові), за рівнем ризику (безризикові, низько-, середньо- і високоризикові, спекулятивні), за формою власності капіталу (приватні і державні), за регіональною приналежністю інвесторів (національні, іноземні).

Інвестиційна діяльність – процес обґрунтовування і реалізації найефективніших форм вкладення капіталу, направлених на розширення економічного потенціалу підприємства. ЇЇ особливості:

1.  Є головною формою реалізації економічної стратегії підприємства, забезпечення його операційної діяльності.

2.  Обсяги інвестиційної діяльності є головним вимірником темпів економічного розвитку.

3.  Має підлеглий характер по відношенню до мети і задач операційної діяльності підприємства.

4.  ЇЇ обсяги характеризуються істотною нерівномірністю.

5.  Форми і методи інвестиційної діяльності в набагато меншому ступені залежать від галузевих особливостей, ніж операційна діяльність.

6.  Рівень інвестиційного ризику як правило вище операційного.

7.  Між витратами інвестиційних ресурсів і отриманням на них прибутку існує достатньо великий період часу.

8.  Грошові потоки істотно відрізняються по своїй спрямованості.

Основна мета інвестиційної діяльності – забезпечення реалізації найефективніших форм вкладення капіталу, направлених на розширення економічного потенціалу підприємства.

Інвестиційна політика – вибір і реалізація найефективніших форм реальних і фінансових інвестицій з метою забезпечення високих темпів його розвитку і розширення економічного потенціалу господарської діяльності.

Розробка інвестиційної політики охоплює такі етапи:

1.  Формування  окремих напрямів інвестиційної діяльності.

2.  Дослідження умов зовнішнього інвестиційного середовища.

3.  Пошук окремих об'єктів інвестування.

4.  Забезпечення високої ефективності інвестицій.

5.  Забезпечення мінімізації рівня інвестиційних ризиків.

6.  Забезпечення ліквідності інвестицій.

7.  Визначення  обсягу інвестиційних ресурсів і оптимізація їх структури

Похожие материалы

Информация о работе