Підготовка будівельного виробництва. Визначення необхідних робочих параметрів крану, страница 12

Wзаг.= Wвир+ Wз.о+ Wв.о                                              (3.22)

де Wвир- кількість електроенергії на виробничі потреби, кВт;

Wз.о- кількість електроенергії на зовнішнє освітлення, кВт;

Wв.о- кількість електроенергії на внутрішнє освітлення, кВт;

Wзаг.= 30,4+7,8+1,68 = 39,88 кВт

Потужність трансформатора визначена за формулою:

Wтр.=1,1×Wзаг.                                                    (3.23)

Wтр.=1,1× 39,88 = 43,9 кВт

На підставі розрахунку підібраний трансформатор, що задовольняє вимоги по потужності - ТМ-100/6.

3.5.6 Техніко-економічні показники будгенплану

Таблиця 3.8 - Техніко-економічні показники будгенплану

№ п/п

Показники

Од.

вим.

К-сть

Примітки

1

Площа будівельного майданчика

м2

11550

F

2

Площа забудови проектованої будівлі

м2

1451,14

Fп

3

Площа забудови тимчасовими будівлями

м2

218,9

Fв

4

Площа майданчиків для складування

м2

1290,0

Протяжність тимчасових комунікацій

5

Автодоріг

м

376,6

Ширина 3,5 м

6

Водопроводу

м

95,0

Діаметр 300 мм

7

Каналізації

м

26,5

Діаметр 100 мм

8

Лінії освітлення

м

458

9

Огородження

м

430

Металеве

10

К1=Fп×100/F

%

12,56

К1= Fп×100/F

11

К2=Fв×100/F

%

13,06

К2= Fв×100/F

3.6 Проектування технологічної карти

3.6.1 Область застосування

Технологічна карта розроблена на монтаж каркасу будівлі при плюсових температурах.

До складу робіт, що розглядаються картою входять:

-  монтаж залізобетонних колон;

-  монтаж крокв’яних балок;

-  монтаж залізобетонних ригелів;

-  монтаж плит покриття та перекриття;

-  монтаж стінових панелей.

3.6.2 Організація і технологія будівельного виробництва

Після прийняття основного монтажного крану і необхідного комплекту машин і монтажного обладнання, згідно обраного методу монтажу збірних конструкцій обґрунтовується схема руху крану по будівельному майданчику і організація підвозу конструкцій на майданчик.

Визначається кількість елементів, монтованих з однієї стоянки крана, встановлюється число стоянок крана. Послідовність установки елементів проводиться від дальніх до близько розташованих.

Монтаж колон ведуть з попередньою розкладкою біля місць монтажу основ до фундаментів, і монтують способом ковзання. Стропування, вивірку і тимчасове закріплення колон виробляють одиночним кондуктором, знімають тільки після закладення бетоном стиків колон і набором бетоном не менше 70% проектної міцності. Вертикальність колон перевіряють теодолітом або схилом, а позначки опорних поверхонь - нівеліром.

Монтаж балок виробляють з попередньою розкладкою їх у місцях монтажу, при цьому балки в межах прольоту, що монтується розкладають довгою стороною уздовж ряду колон ближче до крана, щоб він з монтажної стоянки зміг встановити в проектне положення без трансформаційних змін вильоту гака. Балки встановлюють на оголовки колон, вивіряючи їх положення в плані по ризикам розбивочних осей, нанесених на опорах, наводку на опору роблять за допомогою відтяжок. Для тимчасового закріплення балок в проектному положенні застосовують одну розпірку і знімають її тільки після остаточного закріплення і укладання плит покриття.

Плити покриття укладають у штабелі в зоні монтажних кранів, кількість штабелів, і їх розташування визначають з умови покриття певної площі з однією стоянки крана. Для стропування плит покриття застосовують чотиригілкові стропи при цьому шви можна закладати одночасно з монтажем. Розстропування плит роблять після установки їх в проектне положення.