Застосування телемедицини в умовах обслуговування хворих кардіологічного профілю на догоспітальному етапі

Страницы работы

Фрагмент текста работы

Комплекс простий у керуванні, навчання медперсоналу роботі на ньому займає від 0,2 (комплекс «Імпульс – Р4») до 1,5 годин (центральна станція).

~  Можлива робота «Імпульс – Р4» на базі будь-яких телефонних ліній, мобільних телефонів стандартів 05К ІС5М-1800.

~   Гарантовано висока якість ЕКГ за рахунок використання цифрової передачі сигналу по акустичному каналу, що дозволяє вести діагностику будь-яких кардіологічних захворювань (ІХС, ГІМ, аритмії різної етіології та ін.).

~   Простота й універсальність роботи - запис і передача ЕКГ, консультація фахівця проходять під час одного сеансу зв'язку (голосовий зв'язок не переривається).

~   Малі габарити і вага, висока механічна стійкість витривалість в роботі.

~  Низька ціна у порівнянні з аналогічними системами, які представлені на ринку.

Використання телеметричного дистанційного індикатора–кардіографа «Імпульс – Р4» дозволяє покращити якість прийому кардіограм (підсилення сигналу ЕКГ передавача апаратними засобами на етапі безпосередньої передачі кодованого сигналу, очистка та фільтрація цифрового сигналу в комп’ютері програмним забезпеченням), створити уніфіковану базу даних ЕКГ (інформація зберігається на жорсткому диску комп’ютера з обов’язковим маркуванням даних хворого: прізвище, адреса, вік, стать, скарги, час та номер бригади, що обслуговувала хворого), що в подальшому значно полегшує статистичну та експертну роботу СШМД.  

З графіку очевидно, що після початку роботи ДКЦ у 1994 році кількість випадків пізньої діагностики ГКС  ШД отримала значну тенденцію до зниження, яка у 2005 році досягла найнижчої відмітки – 1 випадок (для порівняння у 1992-1994 роках вона складала 13-15 випадків на рік). Цьому спряла також висока питома вага ЕКГ-обстежень, як через ДКЦ, так і з використанням ЕКГ- апаратів.

Співвідношення ЕКГ знятих через ДКЦ до загальної кількості електрокардіографічних обстежень.                                                                                                   

Як видно з графіку об’єм ЕКГ- обстеження збільшується, що забезпечує своєчасну і адекватну діагностику ГКС на догоспітальному етапі. Питома вага ЕКГ- обстежень та консультацій через ДКЦ за останні 5 років залишається приблизно однаковою та складає більше 3 тис за рік або 16-18% від загальної кількості ЕКГ знятих за рік. Обов’язкове проведення ЕКГ- обстежень всім хворим з патологією органів грудної клітки та черевної порожнини, пацієнтам з нестабільною гемодинамікою та хворим у тяжкому стані сприяє виявленню форм ГКС з нетиповою клінічною картиною. Питома вага таких випадків складає 2 - 3% від загальної кількості гострого коронарного синдрому, діагностованого на догоспітальному етапі. При використанні 10 приладів зйомки-передачі ЕКГ бригадами швидкої допомоги проводиться більше 3000 екстрених консультацій, в 68 випадках був діагностований гострий інфаркт міокарда, в 35 - гостра важка ішемія, в 99 - складні порушення ритму й провідності, що дозволило вчасно почати лікування й госпіталізувати хворих. Частина  гострого коронарного синдрому являється ЕКГ- знахідкою (3-4% всіх виявлених ГІМ, що складає 10-12 випадків за рік). Найбільш часто випадково ГКС виявляється при ЕКГ- обстеженні з приводу грудного остеохондрозу чи міжреберних невралгій (80% виявлених випадків), ЕКГ- обстеженні з приводу патології органів черевної порожнини (15 % випадків), обстеженні пацієнтів з нестабільною гемодинамікою та пацієнтів в тяжкому стані – 5% випадків.

Важливим фактором роботи ДКЦ як діагностично-консультативного кардіологічного центру є можливість ефективної роботи з хворими кардіологічного профілю лікарів лінійних бригад, які мають недостатній рівень знань з невідкладної кардіології а також фельдшерських виїзних бригад. Крім того можливість комп’ютерної архівації даних прийнятих через ДКЦ дає можливість проводити розбір складних ЕКГ разом із спеціалістами кардіологічного профілю, а також проводити консультативні та навчальні заходи з медичним персоналом виїзних бригад ШД.

Висновки:

Впровадження в роботу ЛПЗ телемедицини шляхом організації ДКЦ допоможе вирішити наступні задачі:

Забезпечена екстреної кваліфікованої ЕКГ діагностики для населення, що звертається за медичною допомогою .

Висококваліфікована діагностична кардіологічна допомога стане доступною для населення незалежно від місця звертання за такою допомогою.

Забезпечення можливості проведення диспансеризації (ранньої діагностики) хворих з кардіологічною патологією.

Архівація ЕКГ обстеження в електронних базах даних, з можливістю порівняння даних в динаміці.

5.Високотехнологічна кардіологічна діагностика буде доступна на існуючому технічному рівні оснащення ЛПЗ.

6.Буде відпрацьована система раннього виявлення і подальшого лікування хворих з життєво загрожуючими аритміями, у тому числі в пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю.

Як додаткові результати впровадження сучасних телемедичних технологій в установи охорони здоров’я можна також відзначити:

значне підвищення якості надання медичної допомоги для пацієнтів, що знаходяться на будь-якій відстані від ведучих клінічних центрів;

раціональне використання праці висококваліфікованих кардіологів (один кардіолог у ДДЦ робить роботу на рівні 50-100 кардіологів);

буде забезпечене автоматичне збереження електронних файлів

Похожие материалы

Информация о работе