Навчально-методичний комплекс для самостійної роботи студентів із дисципліни "Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра загального і порівняльного мовознавства та новогрецької філології

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ІЗ ДИСЦИПЛІНИ

“ПОРІВНЯЛЬНО-ІСТОРИЧНЕ І ТИПОЛОГІЧНЕ МОВОЗНАВСТВО”

Київ–2013

Корольова А. В. Навчально-методичний комплекс для самостійної роботи студентів із дисципліни “Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство” (для студентів спеціальності 8.02030301, 8.01030302 “Мова і література” (із зазначенням мови), 8.02030304 “Переклад” (із зазначенням мови) / Алла Валер’янівна Корольова. – К. : Гілея, 2013. – 57 с.

Навчально-методичний комплекс розроблений доктором філол. наук, проф., завідувачем кафедри загального і порівняльного мовознавства та новогрецької філології Київського національного лінгвістичного університету Корольовою Аллою Валер’янівною на підставі навчальної програми з контролю теоретичної і практичної підготовки студентів із дисципліни “Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство” / Розробники програми: доктор філол. наук, проф. Корольова А. В, ст. викл. Ханикіна Н. В.

Рецензенти:

Навчально-методичний комплекс для самостійної роботи студентів із дисципліни “Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство” рекомендовано для студентів 5 курсу спеціальностей 8.02030301, 8.01030302 “Мова і література” (із зазначенням мови), 8.02030304 “Переклад” (із зазначенням мови). Метою курсу “Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство” є розширення та поглиблення у магістрів знань з теорії та історії мовознавства, введення у проблематику порівняльно-історичного мовознавства.

Навчально-методичний комплекс для самостійної роботи студентів із дисципліни “Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство” містить пояснювальну записку, тематичні плани лекційних занять з переліком проблемно-дискусійних питань, плани практичних занять, завдання для самостійної та індивідуальної роботи, приклад модульної контрольної роботи, питання, що виносяться на залік, а також список рекомендованої літератури.

Ó Київський національний лінгвістичний університет, 2013

Ó Корольова А. В., 2013

ЗМІСТ

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Навчально-методичний комплекс для самостійної роботи студентів із дисципліни “Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство” відповідає вимогам суспільства у підготовці вискококвафілікованих фахівців у сфері лінгвістики.

Метою викладання курсу є розширення та поглиблення у магістрів знань з теорії та історії мовознавства, введення у проблематику сучасної лінгвістики. У результаті вивчення дисципліни магістр повинен володіти знаннями з історії розвитку лінгвістичної думки, а саме: знати місце історії лінгвістичних учень у системі лінгвістичних дисциплін; основні періоди становлення мовознавчої науки: філологію класичної давнини, давньокитайське та давнє арабське мовознавство; європейське мовознавство епохи Середньовіччя і Відродження; мовознавство XVII – XVIII ст.; порівняльно-історичне мовознавство та його представників; основні напрями у мовознавстві ІІ половини ХІХ ст.; лінгвістичні школи кінця ХІХ – початку ХХ ст.; основні напрями європейського, американського, радянського мовознавства ХХ ст.

Основними завданнями вивчення дисципліни “Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство” є ознайомлення випускників з найважливішими історичними періодами, школами, напрямами мовознавчої науки, актуальними ідеями та проблемами сучасного мовознавства, озброєння їх з необхідною сумою знань із історії мовознавства, яка має розширити лінгвістичну підготовку словесника, практику викладання мови у різних навчальних закладах та перекладацьку діяльність.

Лекції курсу мають проблемно-творчий характер і спрямовують магістрів на вивчення основних питань історії та теорії мовознавчої науки з урахуванням її історичного минулого та сучасного стану. Практичніі заняття, що є складовою частиною навчального курсу, мають інтерактивний характер, спрямовують на опрацювання теоретичних положень курсу, зокрема виконання практичних завдань з реконструкції мовних фактів споріднених і неспоріднених мов.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

– знати основні етапи становлення і розвитку мовознавства, проблематику основних його напрямів; практично використовувати теоретичні знання, а саме: характеризувати мовознавство Давньої Індії, Давнього Китаю, античне та арабське мовознавство; визначати основні проблеми та представників мовознавства Середньовіччя та епохи Відродження; репрезентувати передвісників та основоположників порівняльно-історичного мовознавства, їх лінгвістичні погляди та метод дослідження; характеризувати основні напрями у мовознавстві другої половини ХІХ ст. (натуралістичний, психологічний, молодограматизм); прояснити сутність та проблематику основних шкіл, структуралізму і генеративізму, неогумбольдтіанства у різних проявах; розкрити особливості історичного періоду та основні проблеми радянського мовознавства; охарактеризувати розвиток українського мовознавства; визначати особливості різноманітних напрямів сучасного мовознавства. Вивчаючи, студенти повинні

– вміти: чітко характеризувати головні періоди історичного розвитку лінгвістики; розрізняти специфіку та проблеми різних напрямів мовознавства, їх представників та коло їхніх наукових інтересів; логічно та аргументовано викладати проблематику сучасних напрямів розвитку лінгвістики, давати визначення основних понять, характеризувати дослідження провідних вчених певного напряму; синтезувати знання, отримані з попередніх теоретичних і практичних курсів, для характеристики та аналізу мовних явищ.

Вивчення навчальної дисципліни “Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство” базується на принципах кредитно-модульної системи, яка сприяє систематичному та динамічному засвоєнню студентами навчального матеріалу, з використанням модульної технології навчання та рейтингового оцінювання якості засвоєння навчального матеріалу.

Рейтингова система оцінювання дозволяє врахувати як поточну підготовку студентів до аудиторних занять, так і визначити рівень засвоєння студентами навчального матеріалу окремого змістового модуля. Підсумкова (залікова) оцінка визначається за рейтинговими показниками.

Самостійна робота студентів забезпечується системою навчально