Методи лінгвокомпаративістики (порівняльно-історичний метод, метод глотохронології, ностратична теорія, метод лінгвістичної географії)

• Сопоставление культур через посредство лексики и прагматики / Анна Вежбицкая. – М. : Языки славянской культуры, 2001. – 272 с.
• Виноградов В. В. Методы типологии. Общее языкознание : Методы лингвистических исследований / Виктор Владимирович Виноградов ; [отв. ред. Б. А. Серебренников]. – М. : Наука, 1973. – С. 224–253.
• Гак В. Г. К типологии лингвистических номинаций / В. Г. Гак // Языковая номинация. Общие вопросы / [под ред. Б. А. Серебренникова, А. А. Уфимцевой]. – М. : Наука, 1977. – С. 230–293.
• Гвишиани Н. Б. Контрастивные исследования современных языков и корпусная лингвистика / Н. Б. Гвишиани // Филологические науки. – 2004. – № 4. – С. 59–70.
• Гринберг Дж. Квантитативный подход к морфологической типологии языков / Джозеф Гринберг // Новое в лингвистике. – 1963. – Вып. III. – М. : Прогресс. – С. 60–94.
• Зорівчак Р. П. До методології вивчення фразеологічних одиниць у контрастивних дослідженнях / Р. П. Зорівчак // Нариси з контрастивної лінгвістики. – К. : Наукова думка, 1979. – С. 59–65.
• Климов Г. А. Принципы контенсивной типологии / Георгий Андреевич Климов. – М. : Наука, 1983. – 222 с.
• Корунець І. В. Порівняльна типологія англійської та української мов : [навчальний посібник] / Ілько Вакулович Корунець. – Вінниця : Нова Книга, 2003. – 464 с.
• Кочерган М. П. Основи зіставного мовознавства / Михайло Петрович Кочерган. – К. : Академія, 2006. – С. 294–339.
• Макаев Э.А. Реконструкция индоевропейского этимона / Э.А. Макаев // Вопросы языкознания. – 1967. – № 4. – С. 26–33.
• Манакин В. Н. Сопоставительная лексикология / Владимир Николаевич Манакин. – К. : Знання, 2004. – 326 с.
• Мечковская Н. Б. Общее языкознание: Структурная и социальная типология языков : [учебное пособие для студентов филологических и лингвистических специальностей] / Нина Борисовна Мечковская. – М. : Флинта : Наука, 2003. – 312 с.
• Семчинський С. В. Загальне мовознавство : [підручник] / Станіслав Володимирович Семчинський. – К. : “ОКО”, 1996. – 416.
• Успенский Б. А. Структурная типология языков / Борис Андреевич Успенский. – М. : Наука, 1965. – 286 с.

Дефініції поняття “порівняльно-історичний метод”

• Прийоми вивчення історії окремих мов (грецька, албанська)
• і споріднених груп мов (германські мови)
• Методика генетичних досліджень:
• розуміння мовної спорідненості;
• перевага еволюційного погляду над переконаннями про незмінність мов;
• принципи лінгвістичної компаративістики

Порівняльно-історичний метод (компаративний, лінгвогенетичний) – сукупність прийомів і процедур історико-генетичного дослідження мовних сімей і груп, окремих мов

МЕТА встановлення закономірностей розвитку

ТЕХНІКА ПОРІВНЯЛЬНО-ІСТОРИЧНОГО МЕТОДУ:

2 послідовні процедури 1. Порівняння мовних явищ (залучають тільки споріднені мови) 2. Розгляд мов в історичному аспекті

Процедури реконструкції

Компаративна методика: матеріальна спорідненість мов – це результат їх спільного походження

Історичне тлумачення будь-якої сучасної мови – ЕТИМОЛОГІЯ

• Завдання етимології:
• аналіз мовного стану минулого як на першому (в межах конкретної групи мов) етапі, так і на другому (релікти праіндоєвропейської мови);
• спроби створення цілісної картини ідеалізованої моделі прамови, мови-основи, мови-предка

Дві процедури

Прийоми зовнішньої і внутрішньої реконструкцій

Прийом зовнішньої реконструкції вихід за межі однієї мови і залученням матеріалу споріднених мов Прийом внутрішньої реконструкції використання даних тільки однієї мови, але ці етимологічно споріднені дані повинні співвідноситися як мовні елементи різної давності

Словникова (етимологічна) стаття з реєстровим словом WATER

A Comprehensive Etymological Dictionary of the English Language (1966-1967) (автор і редактор E. Klein)

https://archive.org/details/AComprehensiveEtymologicalDictionaryOfTheEnglishLanguageByErnestKlein

Реконструкція індоєвропейського етимона лексеми– WATER

Перший етап – генетичні відповідники з усіх підгруп мов германської групи

Реконструкція індоєвропейського етимона лексеми– WATER

Перший етап – генетичні відповідники з усіх підгруп мов германської групи

Реконструкція індоєвропейського етимона лексеми– WATER

Другий етап – генетичні відповідники з інших мов індоєвропейської сім’ї

Індоєвропейський етимон (корінь *wǣd-, *wŏd-, *ud-, “water”)

Третій етап – ареал поширення (територіального споріднення) генетичних відповідників

Відповідники германської групи мов

Третій етап – ареал поширення (територіального споріднення) генетичних відповідників

Відповідники з інших груп мов індоєвропейської сім’ї

Реконструкція індоєвропейського етимона лексеми– WATER

Друга процедура – З’ЯСУВАННЯ ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ СЛОВА WATER І ЙОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ У ПЕВНІ ПЕРІОДИ

Реконструкція індоєвропейського етимона лексеми – WATER

ЗАКЛЮЧНИЙ ЕТАП – ПЕРЕВІРКА РЕКОНСТРУЙОВАНОГО ІНДОЄВРОПЕЙСЬКОГО ЕТИМОНА НА РІВНІ ФОНОЛОГІЇ, МОРФОЛОГІЇ І СЕМАНТИКИ

Спорідненість мов – наявність регулярних звукових відповідників і подібності флексій у порівнюваних мовах, Встановлення історичних змін на фонетико-морфологічному і морфологічному рівнях

Встановлення історичних змін на фонетико-морфологічному і морфологічному рівнях 4 положення теорії мови

1) порівняння мов виявляє їх спорідненість (походження від одного джерела — мови-основи (прамови); 2) за рівнем спорідненості мови об'єднуються в сім'ї, групи і підгрупи; 3) відмінності споріднених мов пояснюються їх безперервним розвитком; 4) зміни звуків у споріднених мовах мають закономірний характер (корені та флексії є стійкими впродовж тисячоліть, що дає можливість установити (реконструювати) архетипи Порівняльно-історичний метод найважливішим інструментом установлення спорідненості мов і пізнання їх історії Для встановлення спорідненості до порівняння залучаються морфеми, а не слова (подібність словника не є доказом спорідненості) Правило: якщо кількість спільних частин слів перевищує кількість спільних слів