Основи науково-технічної творчості, винахідницької і раціоналізаторської роботи. Науково-технічна творчість (НТТ) та її особливості

Тому основну частину патентного фонду колишнього СРСР складають описи до авторських свідоцтв.

Патентна інформаціяяк джерело науково-технічної інформації відзначається оперативністю (як правило, випереджає публікації інших інформаційних матеріалів), достовірністю (дані перевіряються державною патентною експертизою), повнотою відомостей(викладається суть відкриттів або винаходів, використовується наскрізна нумерація патентних документів).

Основною науково-технічною цінністю патентної інформації є описи винаходів,які за патентним законодавством не можуть мати недостовірні відомості і відрізняються новизною. Тому правильне використання патентної інформації дає можливість здійснювати нові розробки на рівні кращих світових зразків із урахуванням існуючих рішень та основних тенденцій розвитку техніки.

У зв'язку з цим на початку розроблення науково-дослідної теми (проблеми) необхідно попередньо провести патентні дослідження. Це комплекс робіт, який включає в себе пошук, відбір, аналіз і цілеспрямоване використання патентної інформації (патентної документації та літератури).

Патентною документацієюназивають публікації офіційними органами різних країн даних про відкриття, винаходи, промислові зразки, корисні моделі, товарні знаки. Відомості публікуються у вигляді бібліографічних та реферативних даних або повних описів.

Під патентною літературою розуміють різні видання (статті, брошури, книжки, журнали, замітки тощо), присвячені різним питанням патентної, патентно-правової, патентно-ліцензійної, патентно-інформаційної і винахідницької діяльності.

Залежно від задач, які постають перед розробниками на різних стадіях НДР і ДКР, патентні дослідження можуть виконуватись з такою метою: для обґрунтування включення теми в план роботи наукової установи і визначення можливих споживачів об'єкта розробки; для обґрунтування вибору способу вирішення задачі та забезпечення його патентоспроможності та патентної чистоти; для вибору оптимальних конструктивних і технологічних рішень; для виявлення можливих винаходів та їх перевірки на новизну; для оформлення заявки  на   винахід і його   державний захист;   для   обґрунтування   доцільності одержаних винаходів за кордоном; для перевірки об'єкта, що розробляється, і його складових частин на патентну чистоту.

Основний обсяг робіт патентних досліджень виконується власне розробником із наданням методичної допомоги працівниками відділу науково-патентної інформації. Під час розроблення регламенту пошуку розробник визначає предмет пошуку (розділяє теми на складові частини), коло країн і глибину пошуку (період часу, протягом якого здійснюється пошук), а відділ надає допомогу щодо класифікації предметів пошуку за Міжнародною або національною класифікацією винаходів, у визначенні потрібних джерел інформації та обґрунтуванні видів пошуку (тематичний, іменний тощо), а також допомогу в класифікації предметів пошуку за УДК і пропонує інформаційні матеріали для користування.

Джерелами інформації,які використовуються в процесі патентних досліджень, є такі матеріали: бюлетені патентних організацій країн світу; описи винаходів; реферативна інформація про винаходи; публікації про впровадження винаходів; рекламні матеріали; звіти НДР, ДКР і про закордонні відрядження; інформація по галузях народного господарства; звіти про патентні дослідження.

Найоперативнішим джерелом патентної інформації є патентні бюлетені, в яких наводиться інформація для попереднього ознайомлення та відбору потрібних патентних матеріалів, тобто формули (анотації, реферати) винаходів із кресленнями.

Опис винаходу(патентний опис), крім технічної інформації, що розкриває суть винаходу, містить елементи, які визначають об'єм правового захисту. Тобто опис винаходу повинен мати такі обов'язкові пункти: назву винаходу і клас за Міжнародною класифікацією винаходів; характеристику та критику прототипів; мету винаходу; суть винаходу та його відмінні ознаки; очікувану техніко-економічну ефективність; формулу винаходу, в якій наводяться найсуттєвіші його ознаки, що підлягають правовому захисту.

Залежно від мети завдання, патентні пошуки можуть бути:

— тематичними(предметними) — пошук описів винаходів відповідно до заданої тематики;

— іменними(фірмовими) — пошук описів винаходів за іменем винахідника або патентовласника;

— нумераційними— описи винаходів добираються за номером авторського свідоцтва, патенту, заявки;

— патентно-аналоговими— описи винаходів добираються за родовою залежністю (спільна дата пріоритету, номера пріоритетної заявки, країни пріоритету);

— патентно правовими— за терміном дії патенту та інших юридичних правил, які чинні у країні пошуку.

Основними засобами організації та пошуку інформації у світовому патентному фонді є системи класифікації винаходів. У деяких країнах до цього часу чинні національні класифікації винаходів (НКВ), але ріст обсягів світового патентного фонду та розвиток міжнародної співпраці спонукали до необхідності створення єдиної класифікації — Міжнародної класифікації винаходів(МКВ). Обидві класифікації — це багатоступеневі системи поділу понять за принципом від загального до часткового, тобто побудовані за ієрархічним принципом.

Міжнародна класифікація винаходів створювалась згідно з положенням європейської конвенції про міжнародну патентну класифікацію. Починаючи з 1954 р., МКВ періодично переглядається з метою удосконалення системи з урахуванням розвитку науки та техніки. Кожні п'ять років виходить наступна редакція МКВ для індексації документів поточної регістрації.

Органом впровадження МКВ є міжнародне бюро Всесвітньої організації