Деякі керівники використовують венчурний капітал, одержуваний в обмін на певну частку прибутку, власні заощадження, кошти родичів та знайомих. При використанні капіталу підприємець багато в чому втрачає самостійність. Вважається більш доцільним одержати довгостроковий, зі стабільним відсотком кредит [10].
В умовах ринкових відносин, самостійності підприємств, нестійкої економічної, законодавчої й кон'юнктурної ситуації особливо підвищується роль вибору фінансових стратегій підприємства на основі аналізу фінансового стану підприємства й оцінок перспектив його розвитку, а також оцінок стану й розвитку багатоаспектного навколишнього середовища. Головною стратегічною метою управління фінансами є забезпечення підприємства необхідними й достатніми коштами [55].
Фінансова стратегія підприємства спрямована на:
- аналіз фінансового стану підприємства,
- аналіз структури й ціни капіталу підприємства, його оптимізацію й структуризацію,
- вироблення політики збільшення й раціонального розподілу прибутку,
- визначення податкової й цінової політики підприємства,
- визначення політики підприємства в розширенні виробництва й диверсифікованості капіталу й господарської діяльності,
- формування політики в області цінних паперів, у тому числі дивідендну політику.
Фінансова стратегія підприємства розробляється з урахуванням реального положення й перспектив розвитку ринкових умов господарювання, різноманітних ризиків, інфляції та форс-мажорних обставин.
У цьому напрямку велике значення приділяється диверсифікації, яка спрямована на одержання великого обсягу прибутку й проявляється у двох напрямках:
- інвестуванні вільних фінансових ресурсів у реальні об'єкти або цінні папери;
- розширення видів підприємницької діяльності для того, щоб зайняти більш стійке положення на ринку.
Виділяють інше поняття стратегічного управління. Це управління інвестиціями. Він пов'язаний з реалізацією обраної стратегічної мети й відображає:
- фінансову оцінку проектів вкладення капіталу;
- відбір критеріїв прийняття інвестиційних рішень;
- значення джерел фінансування;
- оптимального варіанта вкладення капіталу [51].
Оперативно-тактичний фінансовий менеджмент – це оперативне управління готівкою, що виражається показником "кеш флоу" (потік готівки = загальні джерела готівки – загальне використання готівки). Управління готівкою спрямовано, по-перше, на забезпечення такої суми готівки, яка буде досить для виконання фінансових зобов'язань, по-друге, на досягнення високої прибутковості від використання тимчасово вільної готівки як капітал. Можуть бути три мети управління готівкою: збільшення швидкості надходження готівки; зниження швидкості грошових виплат; забезпечення максимальної віддачі від вкладення готівки [10].
У той же час обґрунтування й вибір певної стратегії управління фінансовими ресурсами підприємства сприяє:
- по-перше, розвитку як понятійного апарата теорії стратегічного управління, так і розширює базу ефективного управління підприємством у цілому. Це зумовлено тим, що конкретизація певної стратегії або підходу до обґрунтування конкретної стратегії припускає рішення невеликої задачі. Однак це не зменшує значимості отриманих результатів, тому що різноманіття й складність економічних процесів диктує необхідність розбивки ряду завдань на підзадачи;
- по-друге, виявленню окремих підзадач й їхньому ефективному рішенню, виходячи з умов загального завдання. При цьому таке структурування дозволяє глибше пізнати суть досліджуваних процесів, предметів й явищ економічного життя суспільства, знайти найбільш діючі рішення у даний момент часу.
Доцільно підкреслити, що в цілому ефективність управління фінансовими ресурсами багато в чому залежить від вибору елементів і структури суб'єкта й об'єкта управління. Це пов'язано з тим, що найбільш результативне управління здійснюється за допомогою виділення ключових його елементів і вироблення цілеспрямованих керуючих впливів залежно від сукупності різних факторів.
Однак необхідно враховувати й той факт, що суб'єкт управління фінансовими ресурсами підприємства якоюсь мірою може змінюватися (у сукупності елементів опосередкованого впливу на фінансові ресурси підприємства).
Така зміна визначається:
- рішенням певних завдань управління фінансовими ресурсами;
- сукупністю факторів, що роблять істотний вплив на прийняті рішення;
- складом і структурою конкретного типу виробництва;
- необхідністю розгляду функціональних зв'язків для конкретизації загальної стратегії управління ресурсами підприємства.
У той же час із метою найбільш повного й всебічного розуміння того
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.
