Особливості організації обліку на будівельних підприємствах. Витрати, пов’язані з операційною діяльністю будівничого підприємства, які не включаютсья до собівартості виконаних робіт

Ст.гр. МОВ-05-1а

20 Особливості організації обліку на будівельних підприємствах                                                      М.В.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться  безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника  власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку  та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх  господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе  власник  (власники)  або  уповноважений  орган (посадова особа), який здійснює керівництво  підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Взаєморозрахунки за обсяги виконаних робіт здійснюються на підставі ресурсних елементних кошторисних норм і ДБН Д.1.1-1-2000 "Правила визначення вартості будівництва".

У П(С)БО 18 розглядаються два види будівельних контрактів:

— з фіксованою ціною;

— за ціною "витрати плюс".

Контракт з фіксованою ціною — це договір про будівництво, що передбачає фіксовану (тверду) ціну всього обсягу робіт з будівельного контракту чи фіксовану ставку за одиницю кінцевої продукції, що випускатиметься на об'єкті будівництва.

Контракт за ціною "витрати плюс" (згідно з п. 11 П(С)БО 18 "Бонусний контракт") — це договір про будівництво, що передбачає ціну як суму фактичних витрат підрядчика при виконанні будівельного контракту і узгодженого прибутку (у вигляді відсотка від витрат чи фіксованої величини).

Витрати будівельного виробництва – витрати живої і уречевленої праці на виконання будівельно-монтажних робіт і їх реалізації.

Завдання обліку витрат у будівництві:

1.  повне і своєчасне та точне відображання фактичних витрат, пов’язаних з виробництвом і здачею робіт замовника по об’єктах будівництва.

2.  Виявлення відхилень від встановлених норм

3.  Контроль за використанням матеріальних і трудових фінансових ресурсів

4.  Встановлення розміру і причини відхилення практичної собівартості від кошторисних і планових її розмірів.

Собівартість будівельно-монтажних робіт є економічною категорією, що відображає витрати будівничого підприємства на їх здійснення.

У собівартості знаходять своє відображення досягнуте будівничим підприємством рівень використання ресурсів і ефективності господарювання. Основним чинником, що впливає на зниження собівартості є економія матеріально-трудових і фінансових ресурсів.

Витрати, що становлять собівартість будівельно-монтажних робіт у процесі планування і обліку, групуються за елементами і статтями витрат. До елементів належать однорідні за економічним змістом витрати, а до статей — один чи кілька елементів.

У будівництві витрати класифікуються за такими основними елементами:

—  матеріальні витрати — матеріали і деталі як придбані, так і власного виробництва; паливо, електроенергія, пара, вода; транспортні та вантажно-розвантажувальні роботи з доставки матеріалів до приоб'єктних складів; матеріально-технічне забезпечення апарату управління; послуги сторонніх організацій;

—  витрати на оплату праці — основна, додаткова заробітна плата та інші виплати, що входять до складу заробітної плати основного персоналу організації і тимчасових працівників. Додаткова заробітна плата — це винагорода за працю понад встановлені норми. Інші виплати, що належать до фонду заробітної плати — це виплати за особливий характер організації будівельно-монтажних робіт;

—  відрахування на соціальні заходи — у Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування України, Фонд соціального страхування на випадок безробіття;

—  амортизація необоротних матеріальних і нематеріальних активів, у тому числі прискорена;

—  інші витрати — на протипожежну та сторожову охорону; плату