Класифікація МПЗ. Документальне оформлення надходження і витрат ПЗ. Контроль за станом і раціональним використанням ПЗ і основні напрями вдосконалення їх обліку

Страницы работы

Фрагмент текста работы

Матеріальні ресурси (сировина, матеріали, купувальні напівфабрикати, що комплектують вироби, конструкції, деталі, паливо і ін.) є предметами, на які направлена праця людини з метою отримання готового продукту. Предмети праці споживаються цілком і повністю переносять свою вартість на цей продукт і замінюються після кожного виробничого циклу.

У промисловості постійно збільшується споживання товарноматериальных цінностей у виробництві. Це обуславливается розширенням виробництва, значною питомою вагою матеріальних витрат в собівартості продукції і зростанням цін на ресурси. Для прикладу, питома вага вказаних витрат в собівартості продукції в машинобудуванні складає понад 60%, в легкій і хімічній промисловості 70 - 90%.

В результаті вищесказаного в умовах ринкової економіки актуальною стає тема обліку і контролю витрати матеріальних запасів на виробництво продукції (робіт, послуг).

В даний час в умовах ринкової економіки визначальне значення набуває якісних показників, такі як зниження питомих витрат сировини, матеріалів і палива. Тому необхідно максимально усувати втрати і нераціональні витрати матеріальних цінностей, які, зокрема, можуть виникнути при неефективній організації обліку і контролю використання матеріалів.

Дані бухгалтерського обліку повинні містити інформацію для знаходження резервів зниження собівартості продукції в частині раціонального використання матеріалів, зниження норм витрати, забезпечення належного зберігання матеріалів і збереження.

Поліпшенню ресурсозберігання сприяє впорядкування первинної документації, широке впровадження типових уніфікованих форм, підвищення рівня механізації і автоматизації обліково-обчислювальних робіт, забезпечення строго порядку приймання, зберігання і витрачання сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів, палива і ін., обмеження числа посадових осіб, що мають право підпису документів на видачу особливо дефіцитних і дорогих матеріалів. Для забезпечення збереження виробничих запасів, правильного приймання, зберігання і відпустки цінностей важливе значення має наявність на підприємстві в достатній кількості складських приміщень, оснащених ваговими і вимірювальними приладами, мірною тарою і іншими пристосуваннями. Необхідне також впровадження ефективних форм попереднього і поточного контролю за дотриманням норм запасів і витрачанням матеріальних ресурсів.

У зв'язку з цим основними завданнями дослідження на будь-якому підприємстві використання матеріальних ресурсів є:

- правильне і своєчасне документальне віддзеркалення всіх операцій по заготівці, надходженню і відпустці матеріалів;

- виявлення і віддзеркалення витрат, пов'язаних з їх заготовлянням;

- розрахунок і списання відхилень по напрямах витрат;

- контроль за збереженням матеріальних цінностей в місцях їх зберігання і на всіх стадіях  руху;

- постійний контроль за дотриманням встановлених норм виробничих запасів;

- систематичний контроль за використанням матеріалів у виробництві на базі обгрунтованих норм їх витрачання;

- контроль за технологічним відходами і втратами і їх використанням;

- своєчасне отримання точної інформації про величину економії або перевитрати матеріальних ресурсів в порівнянні зі встановленими лімітами;

- систематичний контроль за виявленням зайвих і невикористаних матеріалів, їх реалізація.

Методологія організації бухгалтерського обліку матеріальних ресурсів припускає вибір один з декількох методів їх обліку і оцінки, який фіксується в обліковій політиці підприємства. Так визначення фактичної собівартості матеріальних ресурсів, що списуються у виробництво, дозволяється проводити одним з наступних методів оцінки запасів: за середньою собівартістю, за собівартістю перших за часом закупівель (ФІФО), за собівартістю останніх за часом закупівель (ЛІФО).

Крім того, матеріали на рахунку 10 "Матеріалів" можуть враховуватися або за фактичною собівартістю їх придбання (заготовки), або по облікових цінах. При обліку матеріалів по облікових цінах (планова собівартість придбання, середні купувальні ціни і ін.) різниця між вартістю цінностей по цих цінах і фактичною собівартістю придбання цінностей відбивається на рахунку 16 "Відхилень у вартості матеріалів".

Організації мають право самостійно вибирати спосіб класифікації матеріальних ресурсів. Класифікатор повинен повною мірою систематизувати різні матеріали

Похожие материалы

Информация о работе

Предмет:
Учет и аудит
Тип:
Курсовые работы
Размер файла:
229 Kb
Скачали:
0