цьому зв'язку Рада праці й оборони СРСР постановою №122 від 30.12.1930р. затвердила проект спорудження Краснозаводской (нині -3) для забезпечення централізованого енергозабезпечення початого будівництва турбінного заводу, а також розширення електромеханічного, паровозобудівного, велосипедного, «Серп і молот» і інших заводів .
Через те, що в 1930р. наша промисловість починала освоювати будівництво казанів, що працюють на підвищеному тиску, було вирішено при розробці технічного проекту вибрати найбільш високий тиск, освоєний у казанобудуванні СРСР.
Одна турбіна 24 Мвт і 2 турбіни по 6 Мвт у парових своїх частинах, підлягали замовленню за кордоном. Властиво казани й все інше встаткування повинні були бути поставлені радянськими заводами.
Паливом для проектованої були обрані донецькі антрацитові штиби марки АШ, розпалювальним - мазут.
На початку 1933 року рішенням ЦК КП (б) У й Ради Міністрів УРСР будівництво оголошується ударним Комсомольським Будівництвом.
У зв'язку з тим, що наша промисловість успішно освоювала виготовлення встаткування для електростанцій, було ухвалене рішення про відмову видачі замовлення за кордон. На надійшла для монтажу наприкінці 1933 року одна з перших, виготовлених у Радянському Союзі теплофікаційна турбіна потужністю 25000 кВт і встаткування пилоприготування.
Абсолютно все встаткування, як основне, так і допоміжне було перших випусків наших радянських заводів, жоден елемент устаткування не був поставлений з – за кордону.
Краснозаводская з'явилася першою електростанцією в СРСР, комплектно змонтованою на радянському встаткуванні. Будівництво й монтаж Краснозаводской проводилося винятково радянськими фахівцями.
До моменту пуску станції було змонтовано наступне основне встаткування: 2 казани Ленінградського металевого заводу продуктивністю 110 т/година гострої пари й теплофікаційна турбіна потужністю 25 Мвт. 2 трансформатора відкритої підстанції 6/35 кв. по 15 МВА.
1 серпня 1934 року -3 дала споживачам перші теплову й електричну енергію.
В 1938 році на була уведена в експлуатацію друга теплофікаційна турбіна АТ-25 -2 і казан продуктивністю пари 150 т/година випуску Таганрозького котельного заводу. В 1939 році була уведена в експлуатацію противодавленческа турбіна потужністю 6 Мвт.
Тому що при виводі в ремонт одного із трьох наявних казанів, несла не повне навантаження, що приводило до обмеження показників, перед урядом був поставлено питання про виділення четвертого казана, аналогічного третьому, тобто продуктивністю 150 т/година.
Казан почав надходити на площадку -3 наприкінці 1940 року й у першій половині 1941 року розгорнулися повністю монтажні роботи.
Установлена електрична потужність -3 в 1941 році становила 52 Мвт, теплова - 190 Гкал, довжина тепломережі - 27,5 км.
Однак Велика Вітчизняна війна, що почалася, змусила демонтувати казан і відправити його в тил. Руйнування, нанесені війною -3, були величезні.
У перший період війни три турбіни, що перебували в експлуатації, все встаткування розподільних пристроїв і двигуни були демонтовані й відправлені на схід. Казани №1,2,3 – висаджені та зруйновані.
Більша частина керівного, вахтового й ремонтного персоналу була перекинена, для найшвидшого нарощування нових енергетичних потужностей, що вводилися, на Уралі й в Сибіру, частина персоналу пішла на фронт(140 чол.).
Після звільнення Харкова в серпні 1943 року персонал станції став повертатися з евакуації на .
З устаткування, евакуйованого на схід , повернулася лише невелика частина. Інше було встановлено на м.м. Челябінська, Оренбурга й Казані.
Всі потужності були кинуті на відновлення станції. 1 серпня 1944 року були пущені в роботу казан продуктивністю 110 т/година й турбіна АТ- 25-1, аналогічні уведеним у роботу при пуску станції.
У травні 1945 року був зданий в експлуатацію відновлений другий казан продуктивність 110 т/година, а у вересні 1948 року був відновлений казан продуктивністю 150т/година.
В 1950 році була уведена турбіна потужністю 2 Мвт.
В 1949 - 1952 р.г. були змонтовані й пущені в роботу на -3 три турбіни по 24мВт і п'ять казанів по 105т/година.
Подальший ріст теплофікаційної потужності на -3 ішов за рахунок уведення в експлуатацію пікових теплофікаційних водогрійних казанів ПТВМ-100 і ПТВМ- 180.
В 1964 році уведена в експлуатацію турбіна потужністю 12 Мвт.
Надалі, аж до 2000 року -3 здійснювало свою діяльність у складі державного підприємства «Харківські теплові мережі».
Закрите акціонерне товариство «-3» було
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.
