Екологічна ефективність. Підрахунок збитків, заподіяних державі порушенням водного законодавства

тема 10.  Екологічна ефективність       

Терміни і поняття.

Екологічна ефективність — сума збитків, яких вдалося запобігти в разі впровадження заходів по охороні навколишнього середовища.   

Економічний збиток  відбиває вартісну форму фактичних або можливих втрат, збитків, які нанесені змінами природного середовища живим істотам, збитки від забруднення води тощо.

Потенційний збиток являє собою економічний збиток, котрий є, але додаткові витрати на його ліквідацію в даний час не потрібні.

Можливий економічний збиток проявляється у разі відсутності природоохоронних заходів (збитки від користування забрудненою водою, що призводять до епідемічних захворювань тощо).

Фактичний збиток – це фактичні втрати, збитки, негативні зміни живих істот, які викликані забрудненням середовища і можуть бути враховані в коштовному виразі.

Збиток, якого вдалося запобігти розраховують як різницю між можливим і фактичним збитками в межах встановленого часу.

Загальна методика підрахунку збитків, заподіяних порушенням водного законодавства, класифікує збитки в залежності від характеру їхнього прояву. Вони можуть бути прямими (наявними — у випадку загибелі риби, браку продукції, виходу устаткування з ладу) і непрямими (схованими), що можуть виявитися  лише через значний проміжок часу після встановлення факту порушення (зниження біологічної продуктивності водного об'єкта, скорочення терміну служби устаткування, втрата зони рекреації тощо).

Підрахунок збитків виконують визначенням витрат на заходи, що усувають ці збитки, незалежно від часу їх усунення, на підставі конкретних даних, або розрахунковим методом.

1.  Коли забруднення водного об'єкта приводить до неможливості використання його для цілей  господарсько-питного водопостачання і викликає необхідність влаштування нового водозабору, використання інших водних джерел, здійснення заходів, необхідних для забезпечення населення водою з якістю, що відповідає держстандартам, підрахунок збитків виконують за формулою

У_в = (С_зв + Е_н К_зв) – (С_ів + Е _н К_ів),

де  С_зв, К_зв— експлуатаційні і капітальні витрати на спорудах, що необхідні для забезпечення населення водою якості, встановленої ДЗСТ і СанПіН "Вода питна" у випадку забрудненого джерела;

С_ів,К_ів — те ж,  коли якість джерела відповідає "Правилам охорони поверхневих  вод від забруднення стічними водами";

Е_н — модифікований нормативний коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень (див. гл. 6 ).

2. Підрахунок збитків, заподіяних державі порушенням водного законодавства, що призвело до забруднення водних об'єктів

при залповому  скиданні забруднюючих речовин

У_i^з  = З_i^к К_кат ;

сталому скиданні забруднюючих речовин

У_i^с  = З_i^с К_{кат ;}

де У_i^з  і  У_i^с -—збитки від забруднення водних об'єктів при залповому чи при сталому скиданні  i-ї речовини, що забруднювала, з урахуванням категорії водного об'єкта, тис. грн.;

 З_i^к  і З_i^с — величина збитків від забруднення водних об'єктів при залповому чи сталому скиданні i -ї забруднюючої речовини, тис. грн.

Значення (З) залежить від маси скинутих забруднюючих речовин(Р);

К_кат — коефіцієнт, що враховує категорію водного об'єкта.

3. Визначення маси скинутих забруднюючих речовин

3.1 Масу скинутих речовин, що забруднювали, при залповому чи сталому скиданні визначають за формулою

Р _i = Q_i ( Kⁱ_ф – Kⁱ_дод ) Tⁱ 10 ^–6 , де Р _i — маса скинутої i-го виду забруднюючої речовини, т;

i  — вид забруднюючої речовини;

Q_i — витрати стічних вод з підвищеним змістом  i-ї забруднюючої речовини, м³ / год;

Kⁱ_ф — середня за період скидання концентрація i-ї забруднюючої речовини в контрольній крапці, що фактично існує при порушенні водного законодавства, мг/л (г/м³ );

Kⁱ_дод — припустима (погоджена з органами регулювання використання і охорони вод) концентрація  i-ї забруднюючої речовини в контрольній крапці, мг/л (г/м³ );

Tⁱ — тривалість скидання з підвищеним змістом i-ї забруднюючої речовини, год.

    3.2. Визначення маси розлитої нафти фонового забруднення

Р_н = ( Р_{пл. розл.}- Р_пл.фон.) S_н 10^-6 + (С_роз – С _фон ) V_н  10^-6 ,

де   Р_н — маса розлитої нафти, т;

Р_{пл. розл.}— маса плівкової нафти на 1 м² розливу,г/м²;

Р_пл.фон. — маса плівкової нафти на 1 м² акваторії моря, що не  піддана впливу  розливу, г/м³;

S_н - площа нафтового розливу, м²;

      С_роз - концентрація розчиненої у воді нафти під шаром розливу на глибині  1м, г/м³;

С _{фон -}  концентрація розчиненої у воді нафти на глибині 1 м під час, що  передує розливу, г/м³;

V_н  - обсяг морської води, що забруднена нафтою (S_н1 м), м³.

Кількість розлитої нафти визначають множенням маси нафти