числі: стратегії диверсифікованості, позиціювання, диференціації, конкуренції, стратегічні сходи та інші. Надамо їм характеристику.
1.2 Характеристика стратегій фірми
Стратегія диверсифікованості - одна з базисних стратегій розвитку організації шляхом розширення діяльності за рамки існуючих продуктів і ринків. Вона характеризує сучасні тенденції розвитку виробничо-комерційної діяльності, що протидіють росту ризику, непередбачуваності ринкової ситуації й у значній мірі гарантуючі "непотоплюваність" організації. Таку стратегію, що вимагає для своєї реалізації більших інвестицій, можуть проводити звичайно тільки великі компанії. При їхній реалізації виникають більші труднощі в досягненні ефективного керування. Відповіддю на ці труднощі є створення стратегічних господарських одиниць.
Виділяють ряд підвидів стратегії диверсифікованості. У випадку коли організація шукає нові продукти, яким властиві синергетические ефекти з існуючими продуктами й з маркетингом щодо цих продуктів, навіть якщо ці продукти орієнтовані на інших споживачів, така стратегія називається стратегією концентричної диверсифікованості. Коли ж організація шукає нові продукти, які можна поставляти існуючим споживачам, але які не пов'язані з технологією діючих виробничих ліній, то використається стратегія горизонтальної диверсифікованості. У випадку коли шукаються нові напрямки діяльності, не пов'язані із традиційними для організації технологіями, продуктами або ринками, використається стратегія конгломератної диверсифікованості.
Стратегія позиціювання - домінуюча лінія дії по завоюванню конкурентної переваги на сегменті ринку, вироблювана в рамках проведення позиціювання продукту. Виділяють наступні її види: по атрибутах продукту, наприклад, низька ціна, висока якість, новизна; залежно від користі продукту для споживача, наприклад, виробництво зубної пасти, що запобігає карієс; по обставинах використання.
Стратегія диференціації - базисна стратегія завоювання конкурентної переваги в умовах широкого діапазону ринкової діяльності. Дана стратегія означає орієнтацію діяльності організації на надання більшої користі споживачам (крім низької ціни) шляхом продажу продуктів високої якості з високим рівнем супутніх послуг за високими цінами. Атрибути, по яких проводиться диференціація, повинні відрізнятися від атрибутів конкурентів. Випливаючи стратегії диференціації, фірма концентрує свої зусилля на створенні нових продуктів, по характеристиках переважаючі продукти конкурентів, і на виборі таких напрямків і змісту маркетингової діяльності, які забезпечать їй переваги в конкурентній боротьбі. Це дає організації можливість стати лідером у галузі по певній групі продуктів. Розрізняють наступні напрямки диференціації: продуктова диференціація, сервісна диференціація, диференціація персоналу й диференціація іміджу.
Стратегія конкуренції - стратегія, що дозволяє організації зайняти сильну позицію в конкурентній боротьбі, забезпечує їй найбільша можлива конкурентна перевага. Не існує однієї якоїсь стратегії конкуренції, кращої для всіх фірм. Кожна фірма вибирає ту стратегію конкуренції, що виходить із її положення на ринку, поставлених цілей і ресурсних можливостей. Навіть у рамках однієї організації для різних ринків і/або продуктів можуть розроблятися різні стратегії конкуренції.
Визначальними є наступні стратегії конкуренції: стратегія лідерства по повних витратах, стратегія диференціації й стратегія фокусування. Вибір стратегії конкуренції залежить від того, яке місце в конкурентній боротьбі в галузі займають ті або інші фірми. Останні із цього погляду підрозділяються на ринкових лідерів, ринкових претендентів, ринкових послідовників і таких, що знайшли ринкову нішу.
Стратегічні сходи - один з інструментів розподілу за часом зусиль, спрямованих на досягнення стратегічних цілей, у тому числі конкурентної переваги. Різні джерела (засобу) завоювання конкурентних переваг, упорядкованим образом розподілені в часі, вибудовуються в логічний ланцюжок. В основі даного підходу лежить здорова ідея: складні, комплексні проблеми неможливо вирішувати одночасно й швидко.
Першим кроком стратегічних сходів (сходинка - підвищення якості) може з'явитися пошук і залучення всіх резервів підвищення якості випускає продукции, що, і надаваних послуг, починаючи із вхідного контролю. Другим кроком (сходинка - зниження витрат) може бути обране зниження витрат по всіх етапах виробничо-господарської й збутової діяльності, починаючи з поставок комплектуючих, НИОКР і кінчаючи послепродажным обслуговуванням. Третій крок - розробка й виробництво принципове нових зразків техніки. Завершальним кроком (сходинкою) буде узяття на озброєння останніх досягнень науки й техніки: мався на увазі пошук нових конструкцій, матеріалів, технологій, використання їх при розробці й виготовленні продукції. У такий спосіб у потенційних споживачів буде створюватися імідж
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.