урахуванням ККД устаткування: для казанів на твердому паливі - 70%, на газі - 85%, для приладів, що використовують електро- і теплоенергію - 100%
** Середня ціна по Україні
*** При видатку до 6000 куб.м у рік
**** З урахуванням витрат на устаткування та терміну його служби 10 років
***** Ціна в м.Харкові станом на 01.09.2009
Окремою темою слід визнати - економічну ефективність широко розрекламованих біогазових пристроїв. Як свідчать розрахунки[ 8 ], малі й середні біонагрівальні пристрої не окупаються за весь розрахунковий термін експлуатації (10 років), адже 30% біогазу витрачається на функціонування самого пристрою. За розрахунками вчених Української академії аграрних наук, для малих і середніх біогазових пристроїв (продуктивність до 100 куб. м газу в добу) економічно недоцільно перетворювати біогаз в електрику або стискати й накачувати в балони. Як правило, його використовують для обігріву приміщень, спалюючи безпосередньо в газових конвекторах, а також на підігрів води, приготування їжі.
Економічний ефект від біогазу становить усього 10-20% загального економічного ефекту, а основна користь - від біодобрив. Крім того, у біогазі, крім метану (понад 60%) і вуглекислого газу, містяться шкідливі домішки. Насамперед це сірководень, що викликає корозію металу, засмічення форсунок газових приладів і має запах тухлих яєць. Біогаз треба очищати до використання, причому не на пристроях, що випускаються серійно, а на спеціально розроблених під даний тип газу, що складно, якщо використовувати як сировину відходи життєдіяльності людини, адже їхній склад непостійний. Необхідність очищення набагато (майже вдвічі) підвищує собівартість одержання біогазу, що збільшує окупність великих біогазових заводів до 15-20 років. Користь від них скоріше політична: вклавши гроші, знизити залежність України від російського газу, перейшовши на менш якісний і більш коштовний, але свій.
І ще один аспект - екологія: вугілля й мазут набагато більше шкодять навколишньому середовищу, ніж природній газ. За свідченням Всеукраїнської екологічної ліги [ 8 ], перехід як великих теплових станцій, так і ТЕЦ і міських котелень комунгоспу з газу на вугілля збільшить кількість шкідливих викидів в атмосферу як мінімум удвічі. «Тільки наші чиновники можуть назвати вугілля альтернативою газу. Потрібно навчитися заощаджувати: у нас технологічні втрати у всіх сферах доходять до 10% - це 7 млрд. кубів газу в рік».
Україна витрачає на виробництво одиниці ВВП в 4,7 рази більше енергії, ніж західні країни через застарілі технології. Польща має в 2,6 рази більший ВВП, ніж Україна, але витрачає всього 20 млрд. куб. м газу на рік. Але щоб досягти цього, необхідно не тільки модернізувати нашу промисловість, але й утеплювати будинки, перекладати мережі підведення тепла від ТЕЦ і котелень до будинків. Всі це - величезні кошти, порівнянні з бюджетом України й зрозуміло, що таких грошей взяти ніде. Тому глянемо правді в очі: у найближчі роки нам як і раніше доведеться спалювати російський газ і платити за нього стільки, скільки зажадає постачальник.
Відомо, що барель нафти (це 136,4 кг) при спалюванні дає стільки ж тепла, скільки й 155,4 куб. м природного газу. Виходить, можна стверджувати, що для директора котельні тисяча кубометрів газу дорівнює 6,4 барелів нафти. Якщо вчора барель європейської нафти Brent коштував $70,0 то еквівалентна ціна тисячі куб. м газу, виходить, - $448. Саме стільки газ і коштує на ринку короткострокових контрактів, де звичайно продають його зі сховищ і танкерів-газовозів.
Ще вагоміша проблема полягає в тому, що практично невичерпний потенціал відновлюваних джерел енергії (сонця, вітру, води, біомаси) є безплатним рівно доти, доки не почати ним користуватися. Насправді ж, наприклад, середня собівартість кіловат-години сонячної генерації в 3,6—4,7 разу вища, ніж на гідро-, тепло- чи атомних електростанціях.
Виробництво електрики на ВЕС — теж, до речі, задоволення не з дешевих, проте останнім часом вважається одним із найбільш перспективних і прийнятних шляхів розвитку генерації. За даними Інституту відновлюваної енергетики НАН України
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.
