Щоб впровадити в Україні систему організації виробництва "точно вчасно", потрібно виконати дві умови: по-перше, необхідно здійснювати поставки продукції споживачам за графіком, де в контракті зазначена дата відвантаження й кількість продукції, що постачається. По-друге, серед матеріалів, що поступають, не повинно бути виробів з браком. У зв'язку із цим Леон Б. Кросбі пише: "Вирішити проблему кількості складно, якщо під сумнівом перебуває якість. Отже, перший етап - проблема якості, другий - проблема кількості" [6, с. 43].
Крім цього, необхідно вирішити наступні завдання:
- відрегулювати митне законодавство із країнами ближнього зарубіжжя;
- вирішити питання матеріально-технічного забезпечення енергоресурсами;
- ліквідувати дефіцит власних оборотних коштів в основному за рахунок щомісячної дооцінки товарно-матеріальних цінностей й удосконалення управління запасами;
- відрегулювати закони роздержавлення й оподаткування, домогтися залучення значних інвестицій у виробництво;
- наповнити ринок товарною масою вітчизняного виробництва;
- поліпшити через товарні біржі й постачально-збутові фірми оптову торгівлю засобами виробництва;
- організувати конкуренцію між товаровиробниками й посередниками для того, щоб вони вели боротьбу за ринки збуту, тобто - споживачів.
Наповнення ринку товарною масою є головним завданням. Вирішивши її, можна зняти проблему невизначеності в процесі матеріально-технічного забезпечення й домогтися в Україні організації виробництва "точно вчасно". Сьогодні наявність невизначеності в постачанні ускладнює процес управління збутовими запасами, яку необхідно враховувати.
Найбільш вивченою є "невизначеність супротивника". Під супротивником в управлінні запасами розуміють постачальника. Будь-який товаровиробник має претензії від своїх споживачів, якщо не знаходить взаєморозуміння з постачальником. Тому постачальник повинен знати, що від нього хочуть. Він повинен мати правову базу для виконання своїх зобов'язань. Коло обов'язків постачальника повинно бути чітко визначено в контракті. Угода з постачальником допомагає загальному успіху. Під "невизначеністю супротивника" розуміється нетотожність інтересів постачальника й споживача. Цю невизначеність можна виміряти коефіцієнтом надійності поставок. В умовах цивілізованого ринку коефіцієнт надійності поставок, як правило, близький або дорівнює одиниці.
Світова практика показує, що в умовах нормальної ринкової економіки між попитом, пропозицією й ціною існує нерозривний зв'язок. Вона виражається через закон вартості, попиту та пропозиції, які "працюють" на зменшення невизначеності в процесі матеріально-технічного забезпечення.
В адміністративно-командній економіці співвідношення попиту та пропозиції встановлювалося штучно, у директивному порядку. Ціна могла бути змінена під впливом суб'єктивних факторів, наприклад, підвищена, щоб зробити збиткове підприємство таким, що самоокупається. При цьому ціна вже не була грошовим вираженням вартості. Це пов'язане з тим, що встановлювати ціни потрібно не в інтересах кого-небудь, а вільно маніпулювати ними залежно від попиту та пропозиції. Практика показує, що адміністративно-командна економіка відкривала простір суб'єктивізму, породжувала диспропорційність, вела до дефіциту й погіршення якості господарювання.
У ринковій економіці збільшення попиту на товар або послугу, тимчасове перевищення попиту над пропозицією приводить до підвищення цін. Високі ціни є стимулом для залучення нових капіталів, розширення виробництва відсутніх товарів. Це приводить до вирівнювання попиту та пропозиції, а також зниження цін. При цьому підвищення прибутку постачальники досягають за рахунок росту продуктивності праці, поліпшення якості товарів, що випускають, зниження витрат виробництва, а також розширення кола споживачів.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.