Термінологія, яку повинен засвоїти студент при вивченні курсу "Основи охорони праці"

Термінологія, яку повинен засвоїти студент при вивченні курсу

«Основи охорони праці»

Студентам металургійних спеціальностей необхідно орієнтуватися в основних поняттях та термінології, необхідних для формування потенційного словника майбутніх фахівців металургійного виробництва.

Основні терміни:

Охорона праці – система правових, соціально –економічних, організаційно – технічних заходів та засобів, що направленні на збереження здоров’я та працездатності людини в процесі праці;

Роботодавець – власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання та фізична особа, яка використовує найману працю;

Працівник – особа яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов’язки, або функції згідно з трудовим договором (контрактом);

Умови праці – сукупність факторів виробничого середовища і трудового процесу, які впливають на здоров’я та працездатність людини в процесі праці;

Державні нормативні акти про охорону праці (ДНАОП) – правила, стандарти, норми, регламенти, положення, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов’язкових для виконання;

Державний міжгалузевий нормативний акт про охорону праці -  ДНАОП загальнодержавного користування, дія якого поширюється на всі підприємства, установи і організації народного господарства України незалежно від їх відомчої належності та форм власності;

Державний галузевий нормативний акт про охорону праці – ДНАОП, дія якого поширюється на підприємства, установи і організації, незалежно від форм власності, що належать до певної галузі;

Система управління охороною праці (СУОП) – сукупність органів управління підприємством, які на підставі комплексу нормативної документації проводять цілеспрямовану планомірну діяльність з охорони праці;

Робоче місце – місце, на якому працівник повинен знаходитись чи знаходиться, або в якому йому необхідно перебувати у зв’язку з його роботою і яке прямо чи побічно знаходиться під контролем роботодавця;

Виробнича діяльність – сукупність дій людей із застосуванням знарядь праці, необхідних для перетворення ресурсів у готову продукцію, що включать в себе виробництво та переробку різних видів сировини, будівництва, надання різних видів послуг;

Виробниче середовище – сукупність фізичних, хімічних, біологічних, соціальних чинників, що діють на людину в процесі Ії трудової діяльності;

Робоча зона – простір в якому знаходяться робочі місця постійного або тимчасового перебування працівників;

Небезпечні фактори – фактори, вплив яких на робітника в визначених умовах призводить до травми або іншому миттєвому погіршенню здоров’я;

Шкідливі фактори – фактори, вплив яких в визначених умовах призводить до захворювання або зниженню працездатності та продуктивності праці;

Травма – тілесне ушкодження організму в результаті раптової дії небезпечного фактору виробництва;

Професійне захворювання – хронічне захворювання в результаті тривалого впливу шкідливих факторів виробництва;

Нещасний випадок – травми ( в тому числі заподіяні іншою особою), гострі професійні захворювання (отруєння), теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, поразки електричним струмом, блискавкою, іонізуючим випромінюванням, ушкодження внаслідок аварії, пожежі, стихійних лих, контакту з тваринами, комахами та ін.;

Травматизм – пошкодження, поранення внаслідок непередбаченої дії на робітника небезпечного виробничого фактора при виконанні службових обов’язків;

Мікротравми – незначні пошкодження органів, при яких працівник не звільняється від роботи, але вони свідчать про незадовільні умови праці;

Легкі нещасні випадки – приводять до тимчасової втрати працездатності, відновлюваної без особливих змін організму;

Важкі нещасні випадки – приводять до тривалої втрати працездатності, тимчасової чи постійної інвалідності;

Смертельні нещасні випадки – приводять до смерті постраждалого;

Коефіцієнт частоти нещасних випадків – число нещасних випадків, що приходяться на 1000 працюючих за визначений період часу;

Коефіцієнт важкості нещасних випадків – коефіцієнт, який характеризує середню тривалість непрацездатності, що приходиться на один нещасний випадок;

Коефіцієнт смертності – коефіцієнт, який характеризує смертність, що приходиться на один нещасний випадок;

Безпечні умови праці – умови праці при яких вплив на працівників шкідливих і небезпечних виробничих факторів виключено або рівні його впливу не перевищують установлених нормативів;

Засоби індивідуального та колективного захисту – технічні засоби