Міністерство освіти і науки України
Міністерство охорони здоров'я
Харківське базове медичне училище №1
Позааудіторна самостійна робота на тему:
„ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ОБСТЕЖЕННЯ, ЛІКУВАННЯ НЕВРОЛОГІЧНИХ ХВОРИХ І ДОГЛЯДУ ЗА НИМИ”
студентки 3 курсу групи М-32
відділення „Сестринська справа”
Харків 2005
ПЛАН
1. Методика обстеження неврологічних хворих................................................................................... 3
1.1. Анамнез................................................................................................................................................. 3
1.2. Дослідження рефлекторно-рухових функцій.............................................................................4
1.3. Дослідження функції черепних нервів.................................................................................... 7
1.4. Дослідження функцій кори великого мозку....................................................................................9
1.5. Дослідження функцій вегетативної нервової системи............................................................10
1.6. Додаткові методи дослідження.........................................................................................................10
2. Основні принципи лікування неврологічних хворих.....................................................................14
3. Основні принципи догляду за неврологічними хворими.............................................................15
1. МЕТОДИКА ОБСТЕЖЕННЯ НЕВРОЛОГІЧНИХ ХВОРИХ
Обстеження неврологічних хворих не повинно обмежуватися лише з'ясуванням стану нервової системи. Воно має бути всебічним, оскільки багато хвороб нервової системи зумовлені захворюваннями інших органів і систем (атеросклероз, гіпертонічна хвороба, цукровий діабет та ін.), інтоксикаціями, інфекціями.
Обстеження починають із з'ясування паспортних даних хворого, тобто його прізвища, ім'я та по батькові, віку, професії, місця проживання, а потім збирають анамнез.
1.1. Анамнез
Анамнез (спогади) — сукупність відомостей, одержуваних при медичному обстеженні хворого. Ця частина історії хвороби містить розповідь хворого про розвиток захворювання і про попереднє життя. Без анамнезу неможлива правильна оцінка ознак захворювання, виявлених при подальшому обстеженні хворого За тяжкого стану чи у разі втрати свідомості хворим, наявності в нього розладів мови анамнез слід з'ясувати у родичів або знайомих, які супроводять хворого.
Перед тим як збирати анамнез, знайомляться із скаргами хворого. Неврологічні хворі здебільшого скаржаться на біль, порушення рухів, чутливості, у тому числі нюху і чуття дотику. Ці скарги слід намагатися конкретизувати. Наприклад, коли є скарги на головний біль, треба уточнити локалізацію його, час появи, зв'язок з провокуючими факторами, характер (приступоподібний чи постійний) і т. ін. Скарги на порушення рухів також потребують уточнення: які кінцівки чи сегменти кінцівок ослабли, чи постійна слабкість м'язів, чи підвищена втомлюваність їх тощо.
Лише детально ознайомившись із скаргами хворого, можна з'ясувати першу частину анамнезу — анамнез хвороби, який складається з усієї історії розвитку захворювання, починаючи з появи перших симптомів і закінчуючи моментом обстеження. Під час вивчення анамнезу захворювання треба з'ясувати зв'язок його перших симптомів з можливими причинами хвороби (інтоксикації, інфекції, фізичні або психічні травми тощо). Велике значення має уточнення швидкості розвитку захворювання: раптово; гостро — протягом хвилин чи годин; підгостро — протягом кількох днів; хронічно — протягом місяців і років. Слід також звертати увагу на послідовність появи окремих симптомів хвороби.
Друга частина анамнезу — анамнез життя – є не менш важливою. Анамнез життя містить відомості про народження хворого, розвиток його в дитинстві і юності, умови життя, праці. Зазначають, які хвороби і травми, у тому числі операції, переніс обстежуваний протягом життя, а також які має шкідливі звички. Особливу увагу слід приділити тим захворюванням, які можуть бути причинно пов'язані з теперішньою хворобою, наприклад гіпертонічна хвороба при інсульті, ревматизм при хореї, цукровий діабет при полі невропатії тощо. Велике значення має також з'ясування стану здоров'я родичів, оскільки частина захворювань нервової системи е спадковими.
Після вивчення анамнезу хворого починають обстеження його. Спочатку роблять загальний огляд і обстеження внутрішніх органів, а потім вивчають неврологічний стан хворого.
1.2 Дослідження рефлекторно-рухових функцій
Довільні рухи. Для виявлення й оцінки розладів довільних рухів вивчають обсяг їх, силу м'язів, м'язовий тонус і рефлекси.
Для визначення обсягу рухів хворому пропонують почергово виконувати рухи у різних суглобах рук і ніг. Разом з обсягом рухів перевіряють силу м'язів, які виконують рухи. Для порівняння рухів правих і лівих кінцівок використовують верхню і нижню проби Барре. При верхній пробі хворому пропонують витягнути вперед обидві руки, при цьому на боці ураження рука швидше втомлюється і опускається. При нижній пробі Барре хворий, який лежить на спині або на животі
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.