Основні принципи обстеження, лікування неврологічних хворих і догляду за ними

Страницы работы

21 страница (Word-файл)

Фрагмент текста работы

Міністерство освіти і науки України

Міністерство охорони здоров'я

Харківське базове медичне училище №1

Позааудіторна самостійна робота на тему:

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ОБСТЕЖЕННЯ, ЛІКУВАННЯ НЕВРОЛОГІЧНИХ ХВОРИХ І ДОГЛЯДУ ЗА НИМИ

студентки 3 курсу групи М-32

відділення „Сестринська справа”

Харків 2005


ПЛАН

1. Методика обстеження неврологічних хворих...................................................................................  3

1.1. Анамнез.................................................................................................................................................           3

1.2. Дослідження  рефлекторно-рухових функцій.............................................................................4

1.3. Дослідження функції черепних нервів.................................................................................... 7

1.4. Дослідження функцій кори великого мозку....................................................................................9

1.5. Дослідження функцій вегетативної нервової системи............................................................10

1.6. Додаткові методи дослідження.........................................................................................................10

2. Основні принципи лікування неврологічних хворих.....................................................................14

3. Основні принципи догляду за неврологічними хворими.............................................................15


1. МЕТОДИКА ОБСТЕЖЕННЯ НЕВРОЛОГІЧНИХ ХВОРИХ

Обстеження неврологічних хворих не повинно обмежуватися лише з'ясуванням стану нервової системи. Воно має бути всебічним, оскільки багато хвороб нервової системи зумовлені захворюваннями інших органів і систем (атеросклероз, гіпертонічна хвороба, цукровий діабет та ін.), інтоксикаціями, інфекціями.

Обстеження починають із з'ясування паспортних даних хворого, тобто його прізвища, ім'я та по батькові, віку, професії, місця проживання, а потім збирають анамнез.

1.1. Анамнез

Анамнез (спогади) — сукупність відомостей, одержуваних при медичному обстеженні хворого. Ця частина історії хвороби містить розповідь хворого про розвиток захворювання і про попереднє життя. Без анамнезу неможлива правильна оцінка ознак захворювання, виявлених при подальшому обстеженні хворого За тяжкого стану чи у разі втрати свідомості хворим, наявності в нього розладів мови анамнез слід з'ясувати у родичів або знайомих, які супроводять хворого.

Перед тим як збирати анамнез, знайомляться із скаргами хворого. Неврологічні хворі здебільшого скаржаться на біль, порушення рухів, чутливості, у тому числі нюху і чуття дотику. Ці скарги слід намагатися конкретизувати. Наприклад, коли є скарги на головний біль, треба уточнити локалізацію його, час появи, зв'язок з провокуючими факторами, характер (приступоподібний чи постійний) і т. ін. Скарги на порушення рухів також потребують уточнення: які кінцівки чи сегменти кінцівок ослабли, чи постійна слабкість м'язів, чи підвищена втомлюваність їх тощо.

Лише детально ознайомившись із скаргами хворого, можна з'ясувати першу частину анамнезу — анамнез хвороби, який складається з усієї історії розвитку захворювання, починаючи з появи перших симптомів і закінчуючи моментом обстеження. Під час вивчення анамнезу захворювання треба з'ясувати зв'язок його перших симптомів з можливими причинами хвороби (інтоксикації, інфекції, фізичні або психічні травми тощо). Велике значення має уточнення швидкості розвитку захворювання: раптово; гостро — протягом хвилин чи годин; підгостро — протягом кількох днів; хронічно — протягом місяців і років. Слід також звертати увагу на послідовність появи окремих симптомів хвороби.

Друга частина анамнезу — анамнез життя – є не менш важливою. Анамнез життя містить відомості про народження хворого, розвиток його в дитинстві і юності, умови життя, праці. Зазначають, які хвороби і травми, у тому числі операції, переніс обстежуваний протягом життя, а також які має шкідливі звички. Особливу увагу слід приділити тим захворюванням, які можуть бути причинно пов'язані з теперішньою хворобою, наприклад гіпертонічна хвороба при інсульті, ревматизм при хореї, цукровий діабет при полі невропатії тощо. Велике значення має також з'ясування стану здоров'я родичів, оскільки частина захворювань нервової системи е спадковими.

Після вивчення анамнезу хворого починають обстеження його. Спочатку роблять загальний огляд і обстеження внутрішніх органів, а потім вивчають неврологічний стан хворого.

1.2 Дослідження рефлекторно-рухових функцій

Довільні рухи. Для виявлення й оцінки розладів довільних рухів вивчають обсяг їх, силу м'язів, м'язовий тонус і рефлекси.

Для визначення обсягу рухів хворому пропонують почергово виконувати рухи у різних суглобах рук і ніг. Разом з обсягом рухів перевіряють силу м'язів, які виконують рухи. Для порівняння рухів правих і лівих кінцівок використовують верхню і нижню проби Барре. При верхній пробі хворому пропонують витягнути вперед обидві руки, при цьому на боці ураження рука швидше втомлюється і опускається. При нижній пробі Барре хворий, який лежить на спині або на животі

Похожие материалы

Информация о работе

Предмет:
Неврология
Тип:
Домашние задания
Размер файла:
194 Kb
Скачали:
0