Кількісний аналіз дорожньо–транспортних подій. Кількість ДТП із загиблими на ділянці, що вивчається

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, молоді та спорту УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АВТОМОБІЛЬНО-ДОРОЖНІЙ УНІВЕРСИТЕТ

До друку та у світ дозволяю

Заступник ректора                                                      Гладкий І.П.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до практичних робіт з дисципліни

“Організація та безпека дорожнього руху ”

для студентів факультету транспортних систем

напрямку підготовки 6. 070101 «Транспортні технології»

Всі цитати, цифровий                                        Затверджено фактичний матеріал                                           методичною радою та бібліографічні дані                                        університету, перевірені, напис одиниць                                 протокол №_______

відповідає стандартам                                       від_______________

Укладачі                                                   

Відповідальний за випуск                 Є.М. Гецович

Харків ХНАДУ 2011

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, молоді та спорту УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АВТОМОБІЛЬНО-ДОРОЖНІЙ УНІВЕРСИТЕТ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до практичних робіт з дисципліни

“Організація та безпека дорожнього руху ”

для студентів факультету транспортних систем

напрямку підготовки 6. 070101 «Транспортні технології»

2011

Укладачі: Є. Б. , Н. О. , Г. Г. , О.В.

Кафедра Організації та безпеки дорожнього руху

Практична робота 1

Кількісний аналіз

дорожньо–транспортних подій

Мета заняття — придбати практичні навички розрахунків кількісних характеристик аварійності на ділянках вулиць та окремо обраних перехрестях.

З числа найбільш важливих завдань аналізу даних про стан аварійності й значеннях інших показників, що характеризують діяльність по забезпеченню безпеки руху, можна назвати наступні: а) аналіз стану аварійних ділянок і локальних об’єктів мережі;

б) обґрунтування заходів щодо всіх напрямків діяльності по забезпеченню безпеки дорожнього руху, а так само оцінка ефективності заходів і визначення черговості їх проведення;

в) прогнозування стану аварійності;

г) аналіз причин і умов виникнення конкретних, одиночних ДТП [1,4].

Кількісний аналіз забезпечує одержання цифрових показників стану аварійності, їх зіставлення по місцю здійснення (країна, регіон, область, місто, район, вулиця, ділянка дороги, перехрестя та ін.) і часу їх здійснення (рік, місяць, день, година та ін.) з метою виявлення загальних тенденцій зміни. Розрізняють абсолютні й відносні показники. Абсолютні показники дають загальну уяву про рівень аварійності, дозволяють проводити порівняльний аналіз у часі для певного регіону й показують тенденцію зміни цього рівня.

Вихідні дані

Вихідними даними є ділянка магістралі (рисунок 1.1), що складається з 3-х перегонів та 2-х перетинів. Також наведено статистичні дані кількості дорожньо-транспортних подій із загиблими (таблиця 1.1), із пораненими (таблиця 1.2), із матеріальними збитками (таблиця 1.3); дані про довжину ділянки (таблиця 1.4) та інтенсивності руху на них (таблиця 1.5).

Рисунок 1.1 – Схематичне зображення ділянки що вивчається

Таблиця 1.1 – Кількість ДТП із загиблими (NДТП_з, одиниць) на ділянці що вивчається

Варіант	Ділянка вулиці №1	Ділянка вулиці №2	Ділянка вулиці №3	Перехрестя №1	Перехрестя №2
1	2	4	3	1	1
2	3	2	4	1	2
3	4	2	2	2	1
4	2	2	3	0	2
5	2	3	4	2	1
6	3	3	1	1	2
7	1	1	4	1	0
8	3	3	3	0	1
9	3	4	2	1	2
0	4	3	1	1	0

Варіант обирається за останньою цифрою залікової книжки

Таблиця 1.2 – Кількість ДТП із пораненими (NДТП_п, одиниць) на ділянці що вивчається

Продовження таблиці 1.2

Варіант обирається за передостанньою цифрою залікової книжки

Таблиця 1.3 – Кількість ДТП із матеріальними збитками (NДТП_мз, одиниць) на ділянці що вивчається

Варіант	Ділянка вулиці №1	Ділянка вулиці №2	Ділянка вулиці №3	Перехрестя №1	Перехрестя №2
1	8	12	9	3	2
2	7	12	12	3	2
3	11	11	7	2	2
4	13	10	15	3	2
5	8	14	15	2	2
6	10	7	12	3	2
7	14	10	8	2	2
8	14	9	15	3	1
9	8	8	11	2	1
0	8	15	9	1	2

Варіант обирається за передостанньою цифрою залікової книжки

Таблиця 1.4 – Довжина ділянок вулиці (ln, кілометрів) що вивчається

Варіант обирається за останньою цифрою залікової книжки

Таблиця 1.5 – Інтенсивність руху (Nd, авт./добу) на ділянках вулиці що вивчається

Варіант	Ділянка вулиці №1	Ділянка вулиці №2	Ділянка вулиці №3	Перехрестя №1	Перехрестя №2
1	7900	6800	6700	15900	15900
2	5500	5100	6200	15700	14400
3	6200	7000	7700	16000	15100
4	6000	6100	5000	15700	15900
5	6700	6300	5400	15400	15500
6	7200	6400	5800	14600	15500
7	8100	6400	6000	14600	14400
8	7300	6600	6200	14500	16100
9	6800	6600	6500	14400	16200
0	7800	7700	7100	15400	15500

Варіант обирається за останньою цифрою залікової книжки

Завдання

1.  Вибрати вихідні дані по останнім двом цифрам залікової книжки та скласти схему ділянки що вивчається з характеристиками згідно варіанту.

2.  Провести розрахунок коефіцієнтів тяжкості дорожньо-транспортних подій для перегонів та перетинів окремо.

3.  Провести розрахунок коефіцієнтів відносної аварійності для перегонів та перетинів окремо.

4.  Побудувати діаграми зміни кількісних показників на ділянках вулиці та перетинах окремо.

5.  Дати оцінку небезпечності перехресть що вивчаються.

6.  Зробити висновки.

Порядок виконання роботи

1. За останніми двома цифрами залікової книжки обрати вихідні дані і сформувати схему ділянки що вивчається, вказавши на ній всі необхідні характеристики, так як зображено на рисунку 1.1.

2. З метою обліку тяжкості наслідків, при порівняльній оцінці аварійності використовують коефіцієнт тяжкості ДТП, який визначається відношенням числа загиблих () до числа поранених () в ДТП за визначений період часу і розраховується за формулою

,                                                (1.1)

де  - коефіцієнт тяжкості ДТП.

Тяжкість наслідків від ДТП може бути охарактеризована крім того, відношенням числа загиблих () або поранених () до загальної кількості ДТП ():

,                                           (1.2)

,                                           (1.3)

,                                      (1.4)

де  - сумарна кількість ДТП на визначеній ділянці за визначений проміжок часу.  розраховується як:

.                               (1.5)

Результати розрахунків коефіцієнтів тяжкості необхідно провести для 3-х перегонів та 2-х перетинів окремо. Отримані дані зводимо до таблиці 1.6.

3. Один з найбільш розповсюджених – показник відносної аварійності:

  ,                                 (1.6)

де  - загальна кількість ДТП за розглядає мий період;

- загальний пробіг ТЗ за той же період, км.

Цей показник не враховує інтенсивність дорожнього руху (на різних вулицях різна кількість смуг руху). З урахуванням інтенсивностей руху формула показника відносної аварійності приймає вигляд:

,                                 (1.7)

де - -середньодобова інтенсивність руху на ділянці, авт./добу.;

 - довжина ділянки магістралі, км.

Даний вираз не можна застосовувати на малих локальних об’єктах мережі (в нашому випадку перехрестях). Для перехресть формула коефіцієнта відносної аварійності набуває вигляду:

,                           (1.8)

Результати розрахунків коефіцієнтів відносної аварійності необхідно провести для 3-х перегонів та 2-х перетинів окремо. Отримані дані зводимо до таблиці 1.6.

Таблиця 1.6 – Результати розрахунків показників аварійності

4. Необхідно побудувати 4 діаграми: 1) Діаграма зміни коефіцієнтів тяжкості на ділянках вулиці №1, №2, №3; 2) Діаграма зміни коефіцієнтів тяжкості на перехрестях №1, №2; 3) Діаграма зміни коефіцієнтів відносної аварійності на ділянках вулиці №1, №2, №3; 4) Діаграма зміни коефіцієнтів відносної аварійності на перехрестях №1, №2.

5. Для оцінки рівня безпеки дорожнього руху на об’єктах застосувати дані таблиці 1.7.

Таблиця 1.7 - Показник К_а, що характеризує ступінь забезпечення безпеки руху