В цеху спроектовано бокове природне освітлення, через світлові отвори в зовні стінах, а також штучне освітлення – електричне (лампи підвішені до стелі) в відповідності з СН и ПII-4-79 [ 23 ].
Тип лампи: ДРП 700; потужність 700 Вт.
Тип світильника: УПДДРП.
Також використовується місцеве освітлення біля кожного верстата. У випадку аварії основного джерела штучного освітлення в цеху передбачено аварійне освітлення. Розмір аварійного освітлення дорівнює 0,05 робочого освітлення. Живлення аварійного освітлення йде від дизельної електростанції.
Таблиця 11.3 Норми освітленості виробничого приміщення представленні в таблиці 11.3 [ 23 ].
Назва приміщення |
Площа прим. м2 |
Розряд зорової роботи |
Природне освітлення |
Штучне освітлення Вид освітлення |
Форми-руєме освітлення Ек, лк |
|
Вид освітлення |
КЕО, IV % |
|||||
Механічна дільниця |
800 |
ІІІб |
бокове |
1,44 |
комбіноване |
1000 |
Розрахунок природного освітлення
Сумарна площа світлоотворів, необхідна для природного освітлення, визначається за формулою [ 23 ].
=м2
де hок=10,5 – світлова характеристика вікна;
Кз=1,3 – коефіцієнт запасу, який ураховує зниження освітленості в процесі експлуатації освітлення;
Sп – площа полу приміщення
Sп=А´В=24´48=1152м2
А – довжина цеху;
В – ширина цеху;
Кзд=1,1 коефіцієнт, який ураховує затемнення вікон навпроти стоячими будівлями;
tок – общий коефіцієнт світло проходження
tок=t1´t2´t3´t4
t1=0,8 – коефіцієнт, який ураховує вид світло проникаючого матеріалу;
t2=0,6 – коефіцієнт, який ураховує вид оправлення;
t3=0,8 – коефіцієнт, який ураховує вид несучих конструкцій покриття;
t4=0,9 – коефіцієнт, який ураховує втрати світла в сонцезахисних пристроях.
t0=0,8´0,6´0,8´0,9=0,3
r1=1,1 –коефіцієнт, який ураховує вплив відбитого світла при боковому освітленні;
енІV – нормування значення КЕО в процентах;
енІV=еІІІ´m´c
еІІІ=2% значення КЕО с урахуванням характеристики зорової роботи та виду освітлення.
m=0,9 – коефіцієнт світлового клімату;
с=0,8 – коефіцієнт сонячності клімату.
енІV=2´0,9´0,8=1,44%
Знаючи параметри будівлі, знаходимо числові значення перерахованих вище коефіцієнтів в таблицях [ 23 ].
11.2.6 Шум, вібрація
Основним джерелом шуму і вібрації являється праця металоріжучого обладнання, пневмосистем, роботи електродвигунів, вентиляційних систем та інші. Відповідно ДОСТ 12.1.003-91 [ 24 ] нормативні рівні звукового тиску і еквівалентні рівні звуку приведені в табл. 11.4.
Таблиця 11.4 Нормативні рівні звукового тиску
Найменування робочого місця |
Рівні звукового тиску, dБ в октавних смугах із середньогеометричними частотами, Гц |
Рівні звука, dБ |
||||||||
31.5 |
63 |
125 |
250 |
500 |
1000 |
2000 |
4000 |
8000 |
||
Постійні робочі місця в виробничому приміщенні |
107 |
95 |
87 |
82 |
78 |
75 |
73 |
71 |
69 |
80 |
Нормативні параметри вібрації представлені відповідно з ДОСТ 12.1.012-90 [ 25 ] в табл. 11.5.
Таблиця 11.5 Нормативні параметри вібрації
Середньогеоме-тричні параметри частот, Гц |
Допустимі значення норміровачного параметру |
|||
Віброприскорення |
Віброшвидкість |
|||
м/с2 |
dБ |
м/с 104 |
dБ |
|
2 4 8 16 31,5 63 |
0,14 0,1 0,11 0,2 0,4 0,8 |
103 100 101 106 112 118 |
1,3 0,45 0,22 0,2 0,2 0,2 |
108 99 93 92 92 92 |
Заходи по боротьбі із шумом та вібраціями виконуються відповідно ДОСТ 12.1.003-83 [ 24 ]. Для зниження шуму застосовують слідуючи заходи:
- для зменшення шуму електродвигунів металоріжучих верстатів їх розташовують в звукоізолюючі кожухи;
- старанне динамічне балансування ротора;
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.