Предмет доказування. Джерела формування предмету доказування. Факти, що не підлягають доказуванню

Варіант № 2

Тема: „Предмет доказування”

План:

1. Предмет доказування.........................................................................3

1.1. Поняття предмету доказування......................................................3

1.2. Джерела формування предмету доказування.................................5                                                                                                        

1.3. Факти, що не підлягають доказуванню...........................................7

2.  Дайте відповіді на питання:

2.1. Що є предметом доказування при розгляді справи

про відшкодування моральної шкоди? .................................................

2.2. Якими фактами підтверджується заподіяння

моральної шкоди?.................................................................................

2.3. На кого покладається обов’язок доказувати факт заподіяння

 (не заподіяння) немайнової (моральної) шкоди і

в яких випадках?..................................................................................

Список використаної літератури..........................................................

1. Предмет доказування.

1.1. Поняття предмету доказування.

Предметом доказування слід вважати коло юридичних фактів, від встановлення яких за допомогою доказів залежить правильне вирішення цивільної або господарської справи.

Предметом доказування є обставини, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін – юридичні факти, які можуть бути як позитивними так і негативними. Наприклад, негативний юридичний факт має місце відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, в якій йдеться про те, що  особа,   яка   завдала   шкоди,   звільняється   від   її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Склад юридичних фактів може бути змінений за ініціативою позивача або суду. Факти, які обґрунтовують заперечення сторін, можуть бути матеріально-правовими та процесуально-правовими.

Встановлення наявності чи відсутності по справі визначених юридичних фактів  буде свідчити про дійсні взаємовідносини сторін.

Предмет доказування визначається судом і особами, що приймають участь у справі, на підставі належної до застосування норми матеріального права і з перебігом судового процесу може внаслідок тих чи інших обставин зазнавати змін, наприклад, при відмові позивача від частини позовних вимог.

Як вже було  зазначено, обставини, які належить довести, беруть свій початок з диспозиції норми матеріального права. Така норма вказує на обставини, які слід довести по будь-якій справі даної категорії.

Наприклад, загальними фактами, що входять в предмет доказування по всім справам щодо розірвання шлюбу, являються:

-  факт укладення шлюбу;

-  факт наявності або відсутності взаємної згоди подружжя на розірвання шлюбу;

-  факт наявності або відсутності спільних неповнолітніх дітей.

Інші факти включаються в предмет доказування в залежності від конкретних обставин справи. Наприклад, у випадку розірвання шлюбу подружжя, яке не має неповнолітніх дітей, але один з подружжя не дає згоди на розірвання шлюбу, повинно бути розглянуто питання про встановлення факту неможливості подальшого спільного проживання подружжя  і збереження сім’ї.

Юридичні факти матеріально-правового порядку, що виступають у якості основних фактів предмету доказування, слугують орієнтиром для сторін. Спираючись на них, позивач обґрунтовує підставу позову, а відповідач – заперечення проти позову.

Специфіка справи і випливає з позову і заперечень на нього. З цієї підстави конкретні обставини, які необхідно довести по даній справі, витікають з підстав позову та заперечень на нього.

Правильне визначення предмету доказування по кожній цивільній або господарській справі дозволяє визначити коло фактів, з’ясування яких