Характеристика об‘єктів валютних правовідносин. Суб'єкти валютних правовідносин на міжнародному рівні

ЗМІСТ:

Завдання № 1                                                                                                            - 3.

Завдання № 2                                                                                                          - 13.

Завдання № 3                                                                                                          - 17.

Список використаних джерел                                                                            - 24.

Завдання № 1

Дайте характеристику об‘єктів валютних правовідносин.

На думку О. Шереметьєвої, під валютними правовідносинами розуміються суспільні відносини, які мають вольовий характер й регулюються нормами національного, регіонального і міжнародного валютного права. Валютні правовідносини складаються між суб'єктами, які займаються комерційною й фінансово-валютною діяльністю на національному та(або) світовому ринках, використовуючи валюту як кредитно-розрахунковий засіб або засіб накопичення.

Суб'єктами валютних правовідносин на міжнародному рівні можуть бути держави та їх органи, міжнародні організації, юридичні та фізичні особи. Суб'єктами валютних правовідносин в Україні згідно з валютним законодавством є юридичні та фізичні особи - резиденти й нерезиденти, уповноважені банки, біржі, інші фінансово-кредитні установи, спеціальні органи валютного контролю. Національний банк України. [1]

Отже, коло суб'єктів валютних правовідносин є достатньо широким. Не менш широким є і коло об'єктів валютних правовідносин.

Валютні відносини є такими, які складаються з відносин, що виникають, розвиваються та припиняються під час обігу валюти та валютних цінностей (економічні відносини) і відносин регулювання та контролю (управлінські відносини).

Правовідносини, що виникають у процесі здійснення валютних операцій, переходу права власності на валюту та валютні цінності, переміщення через митний кордон, переказування валюти; розрахунки за договорами у валюті; надання послуг, які пов'язані із застосуванням валюти, та інше можна визначити як обіг валюти та валютних цінностей.

Відносини, які стосуються процесу функціонування уповноважених державою органів з приводу валютного регулювання та валютного контролю (надання ліцензій Національним банком України банкам на здійснення валютних операцій; проведення перевірок уповноваженими державою органами стосовно дотримання законодавства у сфері обігу валюти та валютних цінностей), є управлінськими.

Об’єкти валютних правовідносин, на думку Д. Войкіна, доречно поділяти на три види: 

1. Загальний об’єкт, до якого слід відносити всю сукупність суспільних відносин в сфері здійснення валютних операцій;

2.  Родовий  об’єкт  –  групу однорідних і взаємопов’язаних суспільних відносин;

3. Безпосередній об’єкт (предмет) – валюту та валютні цінності. 

При цьому, поділяючи точку зору Д. Войкіна, слід зазначити, що в галузі валютних правовідносин валюта та валютні цінності виступають саме предметом валютних правовідносин. Однак,  до  родового  об’єкту  валютних   правовідносин доречно відносини усю сукупність суспільних відносин з приводу обігу валюти й валютних цінностей та здійснення валютних  операцій.  Саме  наявність  у  якості  родового  об’єкту суспільних відносин, зумовлених рухом валюти та валютних цінностей, обумовлює визначення