Закону України «Про місцеве самоврядування» встановлено, що акти цих органів визнаються незаконними в судовому порядку, справа про визнання недійсним акта буде підвідомча господарському суду в тому випадку, коли суб'єктивний склад учасників відповідає ст. 1 ГПК України, а характер правовідносин, які породжує, змінює чи припиняє оспорюваний акт, відповідає ст. 12 ГПК України, тобто йдеться про господарські відносини.
Одним з видів актів, які можуть бути визнані недійсними господарським судом, є акти підприємств, установ, організацій. До них відносяться, зокрема, акти унітарних підприємств, а також акти, що видаються органами управління господарських товариств. У п. 6.2.4 роз'яснення Президії ВАСУ України від 26.01.2000 р. «Про деякі питання вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» зазначається, що господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих (виданих) іншими, крім державних, органами, у тому числі актів органів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер. Під час розгляду справ про визнання недійсними актів, що видаються органами управління господарського товариства виникає проблема визначення суб'єктивного складу учасників процесу, оскільки орган управління товариства, не будучи юридичною особою, не може виступати відповідачем у справі. Ця проблема вирішена у п. 6.2.4. зазначених вище роз'яснень, де зазначається, що оскільки відповідний орган не є юридичною особою, стороною у спорі може бути підприємство чи організація, яка здійснює свої права і бере на себе обов'язки через цей орган. Зазначені органи не мають самостійної правосуб'єктності, а лише реалізують у зовнішніх стосунках правосуб'єктність підприємств, і тому відповідачем у таких справах є юридична особа. Однак це стосується лише актів, які прийняті органами управління після державної реєстрації. У справах про визнання недійсними актів, які прийняті до моменту державної реєстрації (наприклад, установчими зборами), відповідачами мають бути самі засновники. Цей висновок виходить з аналізу п. 10 інформаційного листа ВАСУ від 6.04.1999 р. № 01-8/151 «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів».
5. Апеляційна скарга для подання в господарський суд та рішення апеляційного суду на неї.
До Харківського апеляційного
господарського суду
61022, м. Харків, Проспект
Леніна, 5
Позивач: Товариство з обмеженою
відповідальністю " Агроконтракт"
м. Суми, проспект Курський, 135
Код ЄДРПОУ 23634109
п/р №26000000440000
в СФ АКІБ „Укрсиббанк”,
МФО 337814
Відповідач: Приватний підприємець
Вискочка Анатолій Михайлович
Ідентифікаційний номер: 2098900210
40030, м. Суми, вул. Шишкарівська, 57
п/р №260014922 в СОД АППБ
"Аваль" МФО337483
справа № 11/152
Апеляційна скарга
17.01.2005 року Господарський суд Сумської області виніс рішення по справі № 11/152 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроконтракт" до приватного підприємця Вискочки Анатолія Михайловича про стягнення 22976 грн. 28 коп. заборгованості відповідача за отриманий товар згідно договору купівлі-продажу, та 2500 грн. витрат на оплату юридичних послуг.
Ми вважаємо, що при розгляді справи не були повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні Господарського суду Сумської області не відповідають обставинам справи, було допущене порушення норм матеріального права. Таким чином вищезазначене рішення, згідно п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України підлягає скасуванню.
При прийнятті даного рішення господарським судом Сумської області було залишено поза увагою та не досліджено факт отримання товару згідно
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.
