Суб’єкт податкового права, суб’єкт податкових правовідносин, учасник податкових правовідносин

Слід зауважити, що в Україні виділяють таку сукупність суб’єктів податкових правовідносин: 1) держава; 2) податкові органи; 3) платники податків; 4) державні органи, пов’язані зі сплатою податків і зборів; 5) суб’єкти, які сприяють сплаті податків.

Так, С. Пепеляєв зазначає, що держава є основним владним суб'єктом, що виступає неодмінним атрибутом податкових відносин. Можна поділити таку позицію. Властивість владності відображає специфіку держави як суб'єкта податкових правовідносин і визначає її обов'язкову участь у таких правовідносинах[6].

У податкових правовідносинах держава переважно виступає в особі уповноважених органів - податкових. Податкові органи, наділені державою компетенцією у сфері оподаткування, виражають державну волю у встановлених нею межах, тому діяти податкові органи повинні без урахування власної ініціативи або з урахуванням, але у встановлених законом випадках (податковий компроміс) і в інтересах держави. Це зумовлено тим, що тільки держава заінтересована в ефективному стягненні коштів для реалізації своїх цілей, тому вона прагне бути всеохоплюючою у податкових правовідносинах. Використовуючи податки як основний метод владних приписів, держава чітко визначає в законі всі ситуації, що можуть впливати на результат податкового правовідношення.

Податкові органи створені з чітко визначеною метою - для контролю за дотриманням податкового законодавства. Тому такі органи знаходяться в постійно триваючих і безупинних відносинах з державою. Податкові органи для виконання поставлених перед ними завдань мають відповідні обов'язки та права. Але вони не можуть дозволити собі реалізовувати закріплені за ними податковим законодавством права на свій розсуд. Для податкових органів надані їм права у більшості випадків є одночасно і їх обов'язками. Іншими словами, право податкового органу одночасно виступає і його обов'язком стосовно держави й інших суб'єктів податкових правовідносин. Таким чином, податковий орган - це окремий суб'єкт податкових правовідносин, оскільки він діє від імені держави і має владну компетенцію у сфері податкової діяльності. Слід зазначити, що на даний час немає єдиного, спільного для всього податкового законодавства, визначення податкового органу. Крім того, в різних законодавчих актах податкові органи мають досить різні назви; застосовуються конструкції «податковий орган», «контролюючий орган», «орган стягнення».

Досить дискусійним на сьогодні є також питання про коло платників податків. Податковим кодексом встановлено, що «платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких відповідно до законів України покладений обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі)». Таке визначення представляється недосконалим. По-перше, воно є неповним щодо кола осіб, які можуть бути платниками податків, тобто поділ усіх платників податків і зборів на дві категорії (юридичних і фізичних осіб) виключає з кола осіб