розглянутих ситуаціях можливість вибору надана позивачеві або відповідачеві, отже, це окремі випадки підсудності на вибір зацікавленої сторони.
Отже, підсудність по зв’язку справ припустима, наприклад, у випадку вступу в справу третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору. За змістом ст. 26 ГПК, позови третіх осіб, що заявляють самостійні вимоги на предмет спору, підсудні судові, що вирішує справу, у яку вступає третя особа.
Справа, прийнята господарським судом до свого провадження з дотриманням правил підсудності, повинна бути ним розглянута власне кажучи й у тому випадку, якщо в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському судові (ст. 17 ГПК).
Якщо справа не підсудна даному господарському судові, матеріали справи направляються господарським судам по встановленій підсудності не пізніше п'яти днів із дня надходження позовної заяви або винесення визначення про передачу справи.
У тому випадку, якщо після відводу суддів неможливо розглянути справу в господарському суді, до підсудності якого відноситься справа, то Голова Вищого господарського суду України або його заступник мають право витребувати будь-яку справу, що є у провадженні місцевого господарського суду, і передати її на розгляд в інший місцевий господарський суд. Ухвалу про передачу справи по підсудності може бути оскаржено.
3. Виконання та порядок оскарження рішення третейського суду.
Однією з характерних рис міжнародного комерційного арбітражу є остаточність арбітражного рішення, що знаходить своє вираження у відсутності можливості його оскарження. Підписуючи арбітражну угоду, сторони нерідко прямо передбачають, що рішення арбітрів буде для них остаточним і обов'язковим. Воно не може бути оскаржене в яку б то не було вищу інстанцію, подібно судовому рішенню.
У той же час усунення всякого контролю за результатом арбітражного процесу могло б привести до виконання рішень, що, будь вони винесені в рамках судової системи, були б скасовані або змінені вищестоящим судом у процесі оскарження. До числа таких рішень відносяться ті, котрі винесені за межами компетенції складу арбітражу, наприклад, при відсутності арбітражної угоди, або після того, як ця угода втратила силу, або ж у результаті серйозних процесуальних порушень. Щоб запобігти можливості виконання подібних арбітражних рішень, у міжнародному комерційному арбітражі передбачені і діють системи контролю - як внутрішнього, так і зовнішнього (судового) контролю за арбітражним рішенням, здійснюваного в місці його винесення.
Згідно ст. 4 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», оскарження в суді арбітражного рішення може бути зроблено тільки шляхом подання клопотання про скасування.
Арбітражне рішення може бути скасовано обласним, міським (міст
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.