Поняття судового доказування та його етапи. Змагальність та доказування

нормах матеріального права містяться норми, які покладають обов’язок доказування на конкретно визначених осіб.

1. Поняття судового доказування та його етапи. Змагальність та доказування.

Як зазначає М.К. Треушников, при здійсненні завдань і для досягнення цілей правосуддя з цивільних справ допускається застосування судом норм матеріального права для встановлення в ході судового розгляду фактичних обставин справи. Самі фактичні обставини конкретної справи не можуть бути пізнані судом безпосередньо, оскільки вони, як правило, мали місце в минулому. Тому виникає питання про дослідження джерел, що містять відомості про фактичні обставини справи.

Таке дослідження спрямоване на з'ясування наявності чи відсутності певних юридичних фактів (дій чи подій, що мають юридичні наслідки), з якими закон пов'язує виникнення, зміну і припинення прав та обов'язків суб'єктів правовідносин. Таке дослідження джерел, що містять відомості про розшукувані юридичні факти, іменується судовим доказуванням, а самі відомості про факти, будь-які фактичні дані називаються доказами.

Судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду з надання, збирання, дослідження й оцінки доказів і метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. Доказування є єдиним шляхом судового установлення фактичних обставин справи. Доказування передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав та обов'язків у сторін.[1]

Доказуванням є процесуальна і розумова діяльність суб'єктів доказування, яка здійснюється в урегульованому цивільному процесуальному порядку і спрямована на з'ясування дійсних обставин справи, прав і обов'язків сторін, встановлення певних обставин шляхом ствердження юридичних фактів, зазначення доказів, а також подання, прийняття, збирання, витребування, дослідження і оцінки доказів. Суб'єктами доказування є всі особи, які беруть участь у справі, а також суд.

Процес доказування відбувається в межах передбаченої процесуальної форми і структурно складається з декількох ступенів, які взаємопов'язані й взаємообумовлені. Ступінь доказування складається з сукупності об'єднаних спільністю мети процесуальних дій, що їх виконують суб'єкти доказування. В науці цивільного процесу вони визначаються понятійне і кількісно по-різному. Виділяють такі елементи (ступені):

•  твердження про факти;

•  визначення заінтересованих осіб щодо доказів;

•  подання доказів, витребування доказів судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або за своєю ініціативою;

•  дослідження доказів;

•  оцінка доказів.

Перший ступінь - це твердження про факти, коли позивач та інші особи, які пред'являють вимогу на захист його прав, повинні в позовній заяві викласти обставини на обґрунтування цієї вимоги, тобто зазначити юридичні факти, які породжують, змінюють або припиняють його права