Поняття та характеристика валютного права України. Місце валютного права в правовiй системі України

існування міжнародного валютного права як комплексної галузі права в системі права. Деякі автори основним критерієм виділення міжнародного валютного права в самостійну галузь права вважали саме предмет правового регулювання - валюту. Таке розуміння структури предметної галузі права розвивають і сучасні українські науковці, які пропонують здійснювати поділ предметних галузей права за різними критеріями, зокрема, за об'єктом правовідносин.

Необхідно виділити і з'ясувати ті специфічні ознаки валютного права України, які відрізняють його від інших предметних галузей права. Незаперечним є той факт, що для опису галузі права потрібно описати предмет правового регулювання.

Найбільш повне уявлення про структуру і предмет валютного права досягається шляхом складання якнайповнішого (бажано - вичерпного) переліку відносин, що становлять його предмет.

У юридичній літературі надається такий перелік цих відносин:

•  купівля-продаж іноземної валюти на внутрішньому ринку держави;

•  розрахунки між резидентами та нерезидентами в національній валюті;

•  розрахунки між резидентами та нерезидентами в іноземній валюті;

•  трансфертні переміщення реальних або фінансових ресурсів, тобто операції, при здійсненні яких потоку послуг, благ чи грошей не протистоїть зустрічний потік благ, послуг чи грошей;

•  строки розрахунків за поточними валютними операціями;

•  обов'язок і обсяг продажу експортної виручки в іноземній валюті на внутрішньому ринку або Центральному банку держави;

•  кількість іноземної валюти і строки її надходження у власність юридичних осіб-резидентів;

•  обсяг ввезення та вивезення банкнот і монет валют;

•  кількість і види товарів, що переміщуються через кордон. Розрахунки за товари, які не переміщуються через кордон держави, повинні включатися до складу її імпорту або експорту за умови, що право власності на ці товари перейшло від нерезидента до резидента або навпаки;

•  розмір імпортного та (або) експортного мита;

•  розміщення активів (депозитів, участь у капіталі, придбання нерухомості тощо) в іноземних державах резидентами і на економічній території країни-нерезидента;

•  можливість, види і розмір угод з дорогоцінними металами та камінням;

•  розмір грошової маси національної валюти (операції на відкритому ринку, валютні інтервенції, норми обов'язкового резервування, позики та кредити Центрального банку держави);

•  бюджетний дефіцит;

•  значення обмінного курсу валют.

Слід зазначити, що даний перелік не містить тих відносин, які відображають основне завдання будь-якої галузі права, у тому числі й валютного. У даному переліку не зазначені відносини охорони і захисту прав та інтересів суб'єктів валютної системи. Причому способи охорони та захисту не мають значення: може застосовуватися адміністративна, цивільна, кримінальна відповідальність. Головною ознакою має бути наявність порушення прав суб'єктів у валютній сфері. Поновлення порушених прав та інтересів може відбуватися як у судовому, так і позасудовому порядку