Правова основа та організаційно-тактичні підстави взаємодії підприємницьких структур та їх служб з державними органами виконавчої влади по забезпеченню безпеки, страница 3

Також ведуться консультації про можливість і доцільність створення на базі Головного інформаційного центра МВС України республіканського обліку структур, що паразитують у ринковій економіці (лжепідприємства, несумлінні позичальники, «підпільні» кредитні установи, фірми, створені для здійснення шахрайських операцій).

Цікавий у зв'язку з цим досвід російських колег, де в контексті взаємодії державних правоохоронних органів і служб безпеки банків, фірм і на основі розпорядження мера м. Москви Ю.М. Лужкова створена загальноміська система суспільної безпеки і служби порятунку. У випадку виникнення надзвичайної ситуації для забезпечення безпеки громадян і організацій планується: залучення спеціальне створюваних мобільних підрозділів; єдине керування всіма силами і засобами оперативного реагування на криміногенні й інші надзвичайні події.

У систему суспільної безпеки і служби порятунку — аналог американської служби порятунки 911 - включені державні, муніципальні органи охорони правопорядку, служби безпеки підприємницьких структур, приватні пошукові і охоронні структури, міські аварійні і рятувальні служби.

Взаємодія суб'єктів забезпечення безпеки підприємницької діяльності з правоохоронними органами і спеціальними службами України повинна здійснюватися відповідно до законодавства України.

На жаль, приходиться відзначати недосконалість вітчизняної системи  взаємодії підприємницьких структур і їхніх служб із державними органами охорони правопорядку.  В Україні ця система знаходиться в зародковому стані, а сама тема взаємодії даних структур є неопрацьованою навіть у спеціальній літературі.

Усі заходи щодо забезпечення безпеки проводяться службами безпеки підприємницьких структур і державних органів охорони правопорядку розрізнено, без якого або взаємодії. Так, наприклад, податковою міліцією систематично проводиться перевірка  діяльності фірм на предмет лжепідприємництва і фірм, створених для здійснення шахрайських операцій. Більш того, у Державній податковій службі мається реєстр таких фірм і їхніх засновників, але ця інформація є закритою для загального користування й у підприємства немає можливості довідатися про свого контрагента.

Підприємницькі структури також не поспішають ділитися попавшою до них інформацією про несумлінних підприємців або сумнівні підприємства, чия діяльність як правило є протизаконною. Це порозумівається і небажанням мати справу з державними структурами за безкоштовно надаючи їм інформацію, що вони самі повинні надавати підприємцям, і можливостями використання даної інформації у своїх цілях. Але головною причиною, на мій погляд, є низький рівень правосвідомості суспільства, роками культивований командно-адміністративною системою, що виявляється й у підприємницьких і в державних структурах.

У нашій країні просто не прийнято вирішувати проблеми спільно, а через розвиток тіньового бізнесу підприємці бояться звертатися по допомогу до правоохоронних органів.

Показовий у зв'язку з цим досвід сусідньої Росії, де вже з 1995 року створений єдиний координаційний центр по захисту бізнесу. Видимо там розуміють усю необхідність і важливість співробітництва підприємницьких і державних структур в області забезпечення безпеки підприємницької діяльності, адже не секрет, що підприємницькі структури не в змозі самі справитися з зовнішніми загрозами і через цього нерідко стають жертвами кримінальних угруповань, що, природно не сприяє престижеві держави і залученню іноземних інвестицій. Усі ці явища є настільки взаємозалежними, що поважаюча  себе держава просто не може їх ігнорувати.

Список использованной литературы:

1.Бандурка О.М. Духов В.Є. Петрова К.Я. Червяков І.М. Основи економічної безпеки: Підручник. Харків: Вид-во НУВС, 2003 – 236 с.

2. Г.В. Козаченко, В.П. Пономарьов,  О.М. Ляшенко. Економічна безпека підприємства: сутність та механізм забезпечення: Монографія. К.: Лібра, 2003 -280 с.

3.Долгополов Ю.Б. „Предпринимательство и безопасность”. Универсум, М.: 1998 р. -  254 с.

4. Казакевич О.Ю. „Предпринимательство в опасности: способы защиты (практическое руководство для предпринимателей и бизнесменов) Обьединение УППИКС, М.: 1997 – 185 с.

5. Чернявський А.А. Безпека підприємницької діяльності: Конспект лекцій. К.: МАУП, 1998 – 129 с.

6. Экономическая безопасность предприятия/ под ред. Р.С. Седегова, М.И. Плотницкого, А.С. Головачева. Мн. Высшая школа. 1998 – 391 с.