Норми фінансового права: поняття, проблеми, класифікація, особливості

Дійсно, цей підхід є більш правильним, тому що для визначення межі дії нормативно-правового акта в часі потрібно встановити момент набрання ним чинності і момент втрати ним чинності. Так, будучи об’єктивною реальністю, закон існує в часі й у просторі.

Дія закону носить невизначений характер, оскільки він регулює поведінку людей у певний час і в певному місці. Але слід зазначити, що єдиного поняття дії закону не існує. За загальним правилом, закон розпочинає діяти з моменту набрання ним чинності і до її втрати. В більшості ж випадків дія закону не обмежується даними рамками. Закон може застосовуватись як до відносин, що виникли до набрання ним чинності, так і тих, що існують після втрати ним чинності.

Основна проблема дії закону у часі така: закон має за мету врегульовувати певні суспільні відносини, але, будучи прийнятим, він застає вже усталені відносини, які регулювались раніше виданим законом. Для того, щоб визначити, яким чином новий закон буде впливати на відносини, що виникли до набрання ним чинності, необхідно визначати дію цього нового закону та часові межі дії старого закону.

У радянській юридичній літературі набрання чинності нормативно-правовим актом під час нормотворчого процесу найчастіше пов’язують з такою стадією, як винесення рішення компетентним органом про прийняття відповідного нормативного акту .З цього погляду, прийнятий компетентним органом нормативно-правовий акт відразу ж набуває юридичної сили і породжує правові наслідки ще до його офіційного опублікування.

Проте, згодом з’явилася інша думка щодо додержання принципу законності та набрання нормативним актом сили, а саме офіційне опублікування нормативного акту. При цьому підкреслюється, що є необхідним розрив у часі між офіційним опублікуванням акта і набранням ним чинності. Надалі такий підхід набув поширення i дістав визнання не тільки серед представників теорії держави i права, але й серед представників науки фінансового права, так як норми фінансового права є видом правових норм.

Отже, є підстави стверджувати, що процес «народження» законів, зокрема фінансових, достатньо складний. Нормативні акти повинні бути прийняті в установленому порядку і належним чином введені в дію [25, с. 498].

Момент набрання чинності даними нормами визначається по-різному: а) з підписання; б) з опублікування в офіційних виданнях; в) з настання загального, наперед встановленого або спеціально передбаченого терміну після опублікування. Як було зазначено, при визначенні меж дії нормативно-правового акту слід враховувати також момент припинення цієї дії. Найчастіше норми права втрачають свою чинність у зв’язку зі спливанням строку, на який нормативно-правовий акт був прийнятий