може водночас з постановленням рішення або після цього постановити ухвалу про скасування забезпечення позову (ст. 155 ЦПК).
На ухвалу з питань забезпечення позову може бути подано апеляційну скаргу, внесено подання прокурора. Подача скарги, внесення подання не зупиняє виконання ухвали про забезпечення позову, а також не перешкоджає дальшому розгляду справи. Подача скарги, внесення подання на ухвалу про скасування заходу, що його вжито для забезпечення позову, або про замшу одного виду забезпечення позову 'пашим зупиняє виконання цієї ухвали (ст. 157 ЦПК).
Новели нового ЦПК
Якщо позивач змінює позовні вимоги, головуючий пропонує йому викласти ці зміни у письмовій формі, встановленій для позовної заяви. При частковому визнанні позову відповідачем головуючий з'ясовує, у якій саме частині позов визнається (ст. 173).
У разі визнання відповідачем позову, суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону чи порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (ст. 174).
За новим ЦПК суд не затверджує, а визнає мирову угоду (ст. 175).
Забезпечення позову може мати місце і до подання позовної заяви з метою запобігання порушенню права інтелектуальної власності. У цьому разі заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову (ст. 151).
Серед видів забезпечення позову новими є:
• встановлення обов'язку вчинити певну дію,
• передача речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам (судовий секвестр).
Надано право особі, щодо якої вжито заходи забезпечення позову без її повідомлення, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали, подати до суду заяву про скасування заходів, яка розглядається судом протягом двох днів (ст. 154).
Визначено порядок відшкодування збитків, завданих забезпеченням позову, а також повернення предмета застави (коштів внесених позивачем для відшкодування збитків, завданих забезпеченням позову, які внесені на депозитний рахунок суду на підставі відповідної ухвали) (ст. 155).
Суттєвою новелою нового ЦПК є введення нового виду провадження — наказного, поряд із позовнимта окремим(розділ 2). Наказнимпровадженнямєрозглядтавирішенняму спрощеномупорядкусправ про стягненнязборжникагрошовихкоштівабовитребуваннямайназазаявоюособи, якій належитьправотакоївимоги(ст. 95). Судовий наказ визнається особливою формою судового рішення, який підлягає виконанню, в тому числі у примусовому порядку, на загальних підставах.
Підставами для видання судового наказу є:
• задоволення вимоги, яка ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі;
• стягнення нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати,
• компенсація витрат на проведення розшуку відповідача, бор жника, дитини, транспортних засобів боржника. Цей перелік не є вичерпним (ст. 96).
За подання заяви про видачу судового наказу сплачується судовий збір у розмірі 50 відсотків суми, належної до сплати при поданні позову порядком позовного провадження. У разі відмови у видачі судового наказу, внесена сума не повертається, а зараховується до суми судового збору при наступному поданні заяви у порядку позовного провадження (ст. 99).
У разі прийняття заяви стягувача про видачу судового наказу, суд у триденний строк видає судовий наказ по суті заявле
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.