Вивчення фінансової системи України, як сукупності правових інститутів

доходів та видатків, а також наслідки нецільового використання бюджетних коштів.

Вивчаючі повинні уміти застосовувати чинне законодавство, аналізувати його недоліки, вирішувати проблемні ситуації, виявляти порушення у сфері фінансів та застосовувати санкції за такі правопорушення.

При вивченні даного курсу варто ретельно слідкувати за чинним законодавством, адже в нормативно-правові акти в сфері регулювання фінансових відносин досить часто вносяться зміни. Це пов’язано також з тим, що Бюджетним кодексом України встановлено бюджетний період – рік, а отже, один з основних законодавчих актів фінансового права - закон про державний бюджет - приймається на один рік.

Із зміною економічної основи в Україні, наданням широких повноважень органам місцевого самоврядування змінюється фінансова система, а разом з нею – зміни у фінансово-правовому регулюванні грошових відносин, що виникають у процесі фінансової діяльності. Фінансове законодавство розгалужене, мобільне, слідкувати за його змінами важко, але необхідно, оскільки для правильного вибору актів, норми яких регулюють грошові відносини, що виникають з фінансової діяльності, необхідно знати специфіку цих відносин і норм, що їх регулюють.

Фінансове право України знаходиться у стадії формування, на яке впливають різні чинники, зокрема, наявність залишків минулої системи (наприклад, фіскальний ухил), основ теперішнього (внутрішня незбалансованість, суперечливість норм), тенденції розвитку (рівність суб’єктів права усіх форм власності, посилення матеріальної відповідальності за правопорушення в галузі фінансів), нові економічні та політичні умови держави. Останнє поки що проявляється переважно у формі напрямків та тенденцій у розвитку фінансового права України. В його розвитку можна виділити такі найбільш суттєві напрямки:

1. Зміни фінансово-правових норм, що зумовлені переходом економіки до ринкових відносин. Слід зазначити і спрямованість фінансово-правових інститутів на стимулювання виробництва, використання їх для регулювання економіки тощо.

2. Фінансово-правові норми, які закріплюють повноваження державних органів у галузі фінансів, відображають конституційний принцип поділу влади в галузі фінансів, відображають принципи розподілу влади.

3. Посилення матеріальної (фінансової) відповідальності за правопорушення у фінансовій сфері і це стосується також і відповідальності державних органів, які здійснюють фінансову діяльність.

Здійснення ефективної фінансової діяльності держави є фактором необхідним для проведення справедливої соціальної політики, яка в умовах переходу до ринкової економіки потребує усунення негативних