Поняття та юридичний склад адміністративного правопорушення. Загальна характеристика управління економікою України у сучасний період

діяння  не  може  розглядатися  як ознака правопорушення. Але без суб'єкта немає правопорушення,  і в той же час не кожна  людина може бути визнаний суб'єктом протиправного  винного діяння.  Отже,  кваліфікація правопорушення залежить від поняття його суб'єкта.

Суб'єкт кримінального права збігається із  суб'єктом кримінальної  відповідальності. У цивільному праві такого збігу немає.  Суб'єкти цивільного права наділені визначеними правами й обов'язками  і можуть активно брати участь у різних правовідносинах, що стимулюються або допускаються  нормами  цивільного  законодавства.   Здатність власними діями набувати прав і нести обов'язки, включаючи відповідальність,  властива людині, що володіє якістю особистості,  тобто індивідуумові, що  має достатній рівень свідомості і волі, завдяки яким він може зайняти визначену суспільну позицію, розумно оцінюючи свою і чужу поведінку.

Закон визнає суб'єктами правопорушень дієздатних і осудних,  тобто всіх осіб, що досягли визначеного віку і володіють повноцінною психікою.  Малолітні і психічно  хворі не мають необхідну свідомість і волю, щоб усвідомлено сприймати ті або інші життєві ситуації:  діти  -  унаслідок  недостатнього психічного і фізичного розвитку,  а душевнохворі - унаслідок патологічного розвитку (слабоумства) або деградації свідомості  (душевна хвороба).

Закон установлює різні вікові границі деліктної правосуб'єктності. Так,  кримінальна відповідальність настає по досягненні 16 років, а за окремі види злочинів - з 14 років; адміністративна відповідальність  -  з 16 років;  відповідальність по трудовому праву - з моменту висновку трудового договору або членства в  колгоспі, тобто  з 16 років,  і у виняткових випадках з 15 років; по цивільному законодавству відповідальність у повному обсязі  виникає з 18 років і часткова - з 15 років.

Неоднаковий вік відповідальності встановлюється  з  урахуванням ступеня суспільної небезпеки правопорушень,  значимості тих благ, на які вони зазіхають.

Суб'єктивна сторона адміністративної провини - це внутрішнє, психологічне відношення особи до чиненого їм суспільно шкідливому діянню і його наслідкам. Її психологічний зміст розкривається за допомогою таких юридичних ознак, як вина, мотив і ціль, що представляють різні форми психічної активності, органічно зв'язані між собою і залежні друг від друга

Окреме правопорушення - конкретне явище реальної дійсності