Політичні партії та політичні системи в зарубіжних країнах. Функції політичних партій

дійсності ж він призначається кандидатом у президенти від даної партії негайно по закінченні роботи національного партійного конвенту. Саме «національний голова» і підлеглий йому штабний апарат здійснюють функції національного партійного комітету. У число цих функцій входять: організація і проведення президентської кампанії, керівництво штаб-квартирою партії, збір коштів, скликання національного партійного конвенту, заповнення вакансій у списках кандидатів і т.д. Посада голови національного партійного комітету, незважаючи на її престижний характер, не сполучена з тими владними повноваженнями, якими володіють лідери політичних партій у Європі.

Іншим вищим органом кожної з головних партій США є національний партійний конвент. Він збирається раз у чотири роки для висування кандидатів у президенти і віце-президенти, прийняття партійної платформи і виконання деяких інших функцій. Існуючі до 1972 р. методи формування конвентів приводили до того, що їхніми делегатами ставали або партійні функціонери, або політичні фаворити. Масові демократичні рухи молоді, негрів, жінок змусили партії внести такі зміни в методи призначення делегатів, що привели до демократизації складу конвенту. Однак дотепер зберігаються правила, що сприяють явної несправедливості при розподілі делегатських квот між штатами.

Як зазначає М.М. Мішин за визнанням деяких американських дослідників, американська партійна система переживає кризу. Вносяться різного роду пропозиції, спрямовані на введення в країні «відповідальних політичних партій». Так, комісії Фрейзера й О'хара запропонували внести в структуру Демократичної партії наступні зміни: скликати в «проміжні роки» (тобто в період між президентськими виборами) національні партійні конференції, реорганізувати національні партійні комітети, увести партійні квитки, партійні внески. Мова, таким чином, йде про спроби перетворення організаційно не оформлених американських партій у політичні партії європейського зразка з чітко оформленою структурою і членством.

На Європейському континенті найбільш типовим прикладом організаційно не оформленої політичної партії є Консервативна партія Великобританії. Ця найстарша партія спочатку виникла як внутрішньо парламентська політична організація, що лише в середині XIX сторіччя, тобто з того моменту, коли у Великобританії стало вводитися загальне виборче право (1867), початку створювати позапарламентську систему органів. В даний час Консервативна партія Великобританії являє собою централізовану систему органів, пристосованих для проведення виборчих кампаній. Організаційно оформленого членства в цій партії не існує. Партійний апарат консерваторів має досить складну структуру, що склалася в результаті довголітнього пристосування партії до нестатків ведення масових політичних кампаній сучасного масштабу.

Обласна рада створюється терміном на один рік. Значне число місць у раді заміщається за посадою партійними бюрократами, членами парламенту, майбутніми кандидатами. Виконавчим органом ради є обласний виконавчий комітет. Обласна рада обирає також президента, ряд інших посадових осіб і представників у центральні органи партії консерваторів.

Асоціації виборчих округів і обласні ради утворять Національний союз консервативних і юніоністських асоціацій, що мають свої керівні органи. До них, зокрема, відноситься центральна рада, створюваний терміном на один