Житловий будинок, у свою чергу, є елементом більш складних структур – житлового фонду і житлового середовища [11, с. 72].
Поняття житлового фонду України наводиться у ст. 4 Житлового кодексу України. Хоча поділ житлового фонду за формами власності є легальним, варто звернути увагу на те, що після прийняття Конституції такий поділ не відповідає нормі, за якою житловий фонд належить за правом власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах. Суб'єктом права власності на комунально-житловий фонд є територіальні громади.
Житловий фонд - це сукупність жилих будинків і жилих приміщень на всій території України, що визнані у встановленому порядку житлом, придатним для проживання громадян. Житловий фонд України є сукупністю жилих квартир (будинків) приватної, державної, комунальної та колективної власності.
Зміст і значення житлового фонду розглядається в проекті Житлового Кодексу (далі ЖК) від 30.03.2009 р. N 2307-1. Згідно зі статтею 1 житловий фонд – це сукупність усіх видів житла (житлових будинків, квартир, інших приміщень, які призначені та придатні для постійного проживання в них) [6].
На думку О.В. Кравченка, житловий фонд – це сукупність житлових будинків і житлових приміщень на всій території України, що визначені у встановленому порядку житлом, придатним для проживання громадян [10, с. 34].
С.Я. Фурса визначає житловий фонд як сукупність жилих приміщень, придатних до постійного проживання, розміщених у житлових чи інших будівлях; приміщень, які залежно від форми власності, характеру використання, інших чинників підлягають особливому правовому режиму та задовольняють потреби громадян у житлі постійно чи тимчасово [8, с. 16].
Узагальнюючи зазначене, можна визначити житловий фонд як сукупність житлових будинків і житлових приміщень всіх форм власності, що визнані у встановленому порядку житлом, придатним для проживання громадян.
Отже, до житлового фонду належать:
1) житловий будинок;
2) квартира;
3) жила кімната.
Житловий фонд України не є однорідним. Житлові приміщення за певними підставами (належність, правовий режим, форми використання тощо) можуть бути поділені на різні житлові фонди.
Так, ст. 8 проекту ЖК передбачає поділ житлового фонду України за формою власності на державний приватний комунальний, спільної власності, а за призначенням – на загальний, спеціальний, соціальний (рис. 1).
Рис. 1. Класифікація житлового фонду України [11, с. 73]
Класифікація за правом власності:
1. Державний житловий фонд, який складається з житлового фонду, що належить підприємствам, установам і організаціям на праві повного господарського відання або оперативного управління. Суб’єктом права власності на державний житловий фонд є держава. Нині державний житловий фонд посідає значне місце у складі житлового фонду країни. Однак він суттєво зменшився внаслідок приватизації.
2. Приватний житловий фонд – це житло, що належить громадянам па праві приватної власності. Суб’єктами права власності на житло можуть бути громадяни України, іноземці і особи без громадянства, юридичні особи, об’єднання громадян, релігійні, кооперативні організації, органи місцевого і регіонального самоврядування. Питома вага приватного житлового фонду швидко збільшується. До складу приватного житлового фонду входять приватизовані і придбані квартири і будинки, індивідуальні житлові будинки, квартири в будинках житлових і житлово-будівельних кооперативів з повністю виплаченим пайовим внеском, квартири та будинки, придбані у власність
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.