Загальні засади про відповідальність у корпоративних правовідносинах. Суб‘єкти відносин, пов‘язаних з відповідальністю у корпоративних правовідносинах

колегіального виконавчого органу; керуюча організація (управитель) товариства; представники публічно-правового утворення в раді директорів товариства);

б) відповідальність осіб, які здійснюють опосередкований вплив на процес управління товариством (члени ревізійної комісії (особа, що здійснює функції ревізора) товариства; члени рахункової комісії товариства (особа, що здійснює функції рахункової комісії); аудитор товариства; члени ліквідаційної комісії товариства; представники публічно-правового утворення в ревізійній і рахунковій комісії товариства).

Необхідно особливо відрізняти зазначену вище класифікацію від спроб виділити різновиди відповідальності в товаристві згідно з відносинами, що складаються при створенні і в результаті діяльності товариства. Зокрема, М.М. Зубович і В.А. Семеусов, керуючись цим підходом, виділяють чотири групи відносин в товаристві, які виникають:

- між засновниками з приводу створеного ними товариства;

- між акціонерами та створеним акціонерним товариством;

- між створеним товариством та його контрагентами;

- між учасниками та контрагентами створеного товариства^[11].

Наведена класифікація не може бути використана для вивчення акціонерної відповідальності, оскільки виходить за рамки корпоративних правовідносин.

2. Залежно від галузевої приналежності норм права, які визначають правовий статус корпоративної відповідальності. Цей критерій досить зручний у метою вивчення різних аспектів відповідальності, яка має місце в такій конструкції, як товариство. При цьому галузевий принцип вписується в відому схему, що відображає систему юридичної відповідальності. Так, Т.Д. Зражевська зазначала, що в системі (структури) юридичної відповідальності розрізняють чотири рівня відповідальності: по-перше, юридична відповідальність у цілому як складну сукупність всіх видів відповідальності; по-друге, відповідальність на рівні галузі права; по-третє, відповідальність на рівні правового інституту; по-четверте, відповідальність на рівні норми права.

Дослідники юридичної відповідальності виділяють значну кількість її видів з урахуванням галузевого критерію: конституційну, кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, трудову, фінансову, податкову, кримінально-процесуальну, кримінально-виконавчу, цивільно-процесуальну. Крім того, в порядку постановки проблеми виділяють сімейно-правову і конституційно-процесуальну відповідальність^[12].

У зв'язку з особливим характером корпоративних правовідносин зменшується і число галузевих видів юридичної відповідальності, що охоплюються поняттям корпоративна відповідальність. Ось чому, згідно з галузями права, корпоративна відповідальність ділиться на наступні види: цивільно-правову, кримінальну, адміністративну та трудову (дисциплінарну).

3. Залежно від публічно-правового і приватно-правового начал у праві. Згідно з поширеною думкою в даний час зберігається і загальний