Автор як первинний суб’єкт права інтелектуальної власності. Держава та її уповноважені органи як суб’єкти права інтелектуальної власності

План:

Вступ...................................................................................................................3

1.  Автор як первинний суб’єкт права інтелектуальної власності...........4

2.  Держава та її уповноважені органи як суб’єкти права

інтелектуальної власності................................................................................13

3.  Правове положення патентознавців (патентних повірених)............18

4.  Агенти з товарних знаків та їх правове положення............................27

Висновки...........................................................................................................32

Список використаних джерел.........................................................................33

Вступ.

Тема моєї курсової роботи - „суб’єкти права інтелектуальної власності”. Актуальність даної теми полягає в тому, що у наукових колах питання про суб'єктів права інтелектуальної власності не перестає бути предметом гострих дискусій, зокрема щодо визнання держави суб’єктом права інтелектуальної власності. Тут слід зазначити, що хоча майже всі розглядувані мною автори сходяться на думці, що держава все ж є суб’єктом права інтелектуальної власності, законодавець у жодному нормативно-правовому акті не називає державу суб’єктом права інтелектуальної власності.

У більшості своїй усі автори не заперечують поділ суб’єктів права на фізичних і юридичних осіб, який має природну, юридичну та функціональну основу.

Фізична особа визнається першим суб'єктом правовідносин інтелектуальної власності. Це пояснюється перш за все тим, що творцем охороноздатного об'єкта інтелектуальної власності може бути лише людина. Юридична особа як суб'єкт права інтелектуальної власності завжди є і повинна бути похідною від прав фізичної особи. Фізичній особі автору як носію абсолютних майнових прав (володільцю) протистоять неволодільці.

Особливість  участі держави в цивільних правовідносинах полягає в тому, що вона є одночасно і учасником правовідносин і стоїть над іншими суб’єктами права інтелектуальної власності, адже наділена повноваженнями  встановлювати для себе обсяг прав і юридичних обов'язків, в тому числі на рівні закону.

В Україні поняття патентознавців (патентних повірених) та агентів з товарних знаків по суті є тотожними. Фактично патентні повірені здійснюють представництво не лише у патентними справах, і у справах інтелектуальної власності, у тому числі тих, що витікають із авторських та суміжних прав та є також агентами з товарних знаків. Дана ситуація безумовно потребує перегляду і розробки законодавчих актів, які чіткіше регулювали питання діяльності патентних повірених.

1.  Автор як первинний суб’єкт права інтелектуальної власності.

Стосовно питання про визначення поняття автор слід зазначити, що  суб'єктом  права  інтелектуальної власності  необхідно, перш за все, визнавати людину в усіх не заборонених законом проявах її творчості чи як споживача досягнень науки, мистецтва, літератури та культури незалежно від статусу. Останній може бути загальний - людина, спеціальний - вчений, та індивідуальний. Закон України „Про авторське право і суміжні права” у статті 1 дає визначення поняття „автор” як фізичної особи,  яка  своєю  творчою  працею  створила твір. Всесвітня конвенція про авторське право 1952 року взагалі не містить визначення поняття „автор”, залишаючи його на вирішення у національному законодавстві кожної з країн-учасниць Конвенції. Цивільний кодекс України також не розшифровує поняття автор, зазначаючи