Множинність злочинів. Загальна характеристика множинності злочинів

свідомої та волимої людської поведінки, які за своєю формою та побудовою можуть бути досить різними. За побудовою одиничні злочини поділяють на прості та ускладненні.

До простих злочинів відносяться такі, що вчинюються шляхом вчинення однієї суспільно небезпечної дії, наприклад вбивство Дантесом на дуелі А.С. Пушкіна.

Ускладнені злочини поділяються на триваючі, продовжувані та складені. До триваючих відносяться такі злочини, що вчинюються шляхом бездіяльності, наприклад вбивство дитини шляхом позбавлення її їжі. Особливістю кваліфікації триваючих злочинів є те, що склад такого злочину вважається повністю виконаним з моменту початку невиконання відповідного правового обов’язку, але вони вважаються закінченими з моменту їх фактичного припинення.

На відміну від інших видів одиничних злочинів, продовжувані та складені утворюються щонайменше з двох суспільно-небезпечних діянь. Так, побудова продовжуваного злочину характеризується наявністю щонайменше двох тотожних (однорідних - у випадках спеціально передбачених Законом) суспільно-небезпечних дій, поєднаних загальним злочинним умислом, а побудова складеного злочину включає в себе декілька (два або більше) різнорідних суспільно-небезпечних та протиправних діяння, поєднаних загальним злочинним умислом. Типовим прикладом продовжуваного злочину є крадіжка цілого по частинам, при цьому крадіжка кожної частини виступає окремою суспільно-небезпечною дією, тотожною іншім, поєднаним загальним злочинним умислом. На відміну від продовжуваних злочинів, де утворюючи їх об’єктивну сторону суспільно-небезпечні діяння спрямовані на завдання шкоди одному і тому ж об’єктові, складені злочини утворюються суспільно-небезпечними діяннями, що спрямовані на різні об’єкти – наприклад розбій (ст. 187 КК) складається з посягання, спрямованого на завдання шкоди життю або здоров’ю особи, а також посягання на власність.

Відмінність одиничних злочинів від множинності злочинів полягає, перш за все, в наявності загального злочинного умислу, що поєднує окремі суспільно-небезпечні діяння в єдиний злочин.

3. Форми множинності злочинів.

В розділі VІІ КК України названі та описані окремі форми множинності злочинів – повторність злочинів, сукупність та рецидив злочинів. Форми злочинів розрізняються одна від одної за ознакою якісного складу. Крім того, форми розрізняються за значенням, так, коли повторність та рецидив можуть впливати і на кваліфікацію злочинів і можуть бути визнані обставиною, що обтяжує покарання, то сукупність може вплинути лише на індивідуалізацію покарання та має значення для питань звільнення від кримінальної відповідальності та покарання, а також на перебіг строків давності. При цьому вони співвідносяться таким чином, що повторність злочинів та сукупність є рівнозначними категоріями і виключають одна одну