Оцінка існуючого положення компонентів навколишнього середовища, страница 7

Висновок: У таблиці 1. представлений видовий розподіл судинних рослин по трьом біотопам:

а) видовий склад деревостоя (промислова забудова – 5 видів; житлова забудова – 8 видів; парк – 5 видів);

б) видовий склад чагарників: (промислова забудова – 3 види; житлова забудова – 4 види; парк – 3 види).

в) видовий склад трав: (промислова забудова – 6 видів; житлова забудова – 12 видів; парк – 8 видів).

На підставі цих даних можна відзначити, що видовий склад  деревостоя і чагарників різноманітний у всіх даних біотопах. Видовий склад трав'яного покрову різноманітніший  в житловій забудові.

Серед тваринного світу видовий склад бідніший. Тут налічується 6 видів птахів.

Отже, рослинні ресурси досліджуваної території представлені наступною кількістю основних видів рослин: деревинних – 10 видів, чагарників – 4 види, трав'янистих – 12 видів.

2.5.1Оцінка якості рослинних ресурсів в межах санітарно-захисної зони і за її межами.

Оцінка стану зелених насаджень проводиться за допомогою шкали санітарно-гігієнічного стану дерев, в якій виділяють 5 класів стану:

1 клас – здорові дерева;

2 клас – ослаблені дерева (спостерігається усихання неголовних гілок або однієї з основних);

3 клас – сильно ослаблені дерева (усихання 1/3 – 2/3 крони, з'являються збудники гнилизни);

4 клас – що усихають (усихання більше 2/3 крони, ознак зараження стовбурів шкідниками);

5 клас – сухостій.

Для того, щоб оцінити стан дерев будь-якого зеленого масиву, необхідно:

1)  виділити найбільш характерні види;

2)  в межах кожного виду підрахувати кількість дерев, що належать до кожного класу;

3)  розрахувати середній клас стану для кожного виду по формулі:     J=S(n/N)*Ji, де:

J – середній клас стану по ділянці;

Ji – клас стану вида (від 1 до 5);

n – кількість дерев з i-тим класом стану;

N – загальна кількість дерев даного виду;

4)  розрахувати загальний клас стану по ділянці: J=S J / Ni,

де:     

Ni – кількість дерев.

Проведемо оцінку санітарного стану 5 видів дерев в промисловій забудові і житловій зоні (найближчі будинки знаходяться на відстані 170 м від підприємства).

Для промислової забудови:                      Для житлової забудови:

И_{с липа сердцелистна} = 7/7/*1=1                            И_{с липа сердцелистна} = 10/10*1 =1

И_{с каштан кінський} = 4/5 *1+1/5*2 =1,2              И_{с каштан кінський} = 12/12*1  =1

И_{с тополя чорна} = 22/25*1+ 3/25*2 =1,12          И_{с тополя чорна} = 8/10*1+2/10*2 =1,2

И_{с ялина звичайна}= 15/20*1+5/20 *2=1,25          И_{с ялина звичайна} = 3/7*1+4/7*2 =1,57

И_{с горобина звичайна} =3/4*1+1/4*2 =1,25             И_{с горобина звичайна} = 6/7*1+1/ 7*2=1,14

Таблиця 2.9

Розподіл кількості дерев кожного виду по класах стану

Види дерев	Промислова забудова в межах СЗЗ			Житлова забудова за межами СЗЗ
	клас стану			клас стану
	1	2	Jср.	1	2	Jср.
Липа серцелиста	7	0	1	10	0	1
Каштан кінський	4	1	1,2	12	0	1
Тополя чорна	22	3	1,12	8	2	1,2
Ялина звичайна	15	5	1,25	3	4	1,57
Горобина звичайна	3	1	1,25	6	1	1,14
Середній клас по вибірці			1,19			1,2

 У таблиці 2.9 не вказані 3,4,5, класи стану дерев, оскільки на досліджуваних територіях відсутні дерева, відповідні під дані класи стану.

Висновок: Як показує таблиця 2, загальне перебування дерев на обох ділянках можна визначити як  «здорові», оскільки значення середнього класу по вибірці приблизно дорівнює 1.