Технологічний процес обробки деталі "Вал редуктора", страница 2

На даному етапі проектування можливо визначити тільки три коефіцієнти технологічності конструкції деталі.

Таблица 2.1.

№ п/п	Розмір поверхні	Кілкість уніфікованих розмірів	Квалітет точності	Параметр шорсткості	Кількість поверхонь
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20	¿ 21-0,2 ¿ 30к6 ¿ 36 ¿ 40r6 ¿ 35 ¿ 45 ¿ 36 ¿ 30к6 2 х 45— 28 30 52 80 114 170 22Н14 9 50 22 123	1 1 1 1 1 1 1 1 5 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 2	9 6 10 6 14 14 14 6 14 14 14 14 14 14 14 14 14 14 14 14	6,3 0,8 2,5 0,8 10 10 10 0,8 10 10 10 10 10 10 10 10 10 10 10 10	1 1 1 1 1 1 1 1 5 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 2

1.  Коефіцієнт точності обробки.

де:

К_т.ч > 0,7 – деталь за цим параметром технологічна.

2.  Коефіцієнт шорсткості поверхні.

де:

К_ш < 0,32 – деталь за цим параметром технологічна.

3.  Маса деталі:

M_д = 1,7 кг.

Коефіциент використання матеріалу:

 - деталь за цим параметром технологічна.

4.  Рівень технологічності конструкції використаного матеріалу:

де:  - базовий та отриманий коєфіциент використання матеріалу.

5.  Рівень технологічності конструкції по трудомісткості виготовлення:

де:  - отримана і базова трудомісткість виготовлення виробу.

6.  Рівень технологічності потех ногнлогічній собівартості:

де:  - отримана і базова технологічна собівартість.

Нема базового ТП, тому ми не можемо їх порівняти.

Висновок: за основніми показниками технологічності вал – технологічний.

2.4. Техніко-економічне обгрунтування вибору виду

та методу виготовлення заготовки

          Головним при виборі заготовки є забезпечення заданої якості готової деталі при її мінімальній собівартості. Собівартість деталі визначається додаванням собівартості заготовки по калькуляціі цехів, що виробляють заготовки та собівартості її наступної обробки до отримання заданих вимог якості.

Технологічні процеси отримання заготовок визначаються технологічними властивостями матеріалу, конструтивними формами, розмірами деталі та обсягом випуску.

В існуючому виробництві враховуються можливості заготовчих цехів, а також планові строки підготовки виробництва.

Заготовку  можна отримати декількома способами:

1)  з прокату:

а) горячекатаний;

б) холоднокатаний.

       2)  об’ємним деформуванням:

а) куванням ;

б) штампуванням.

Вибираємо перший метод отримання заготовки.

Одже використовуємо холоднокатаний прокат 12…13-го квалітету точності, тому що він є дешевим у порівнянні з горячекатаним.

Питання про доцільність вибору конкретного виду заготовки може бути вирішене лише після розрахунку технологічної собівартості деталі по варіантам, які ми зрівнюємо. Перевагу потрібно віддати тій заговці, яка забезпечує меншу технологічну собівартість деталі. Якщо варіанти які ми зрівнюємо, виявляються рівноціними, перевагу потрібно віддати варіанту заготовки з найбільшим кофіцієнтом використання матеріалу.

Якшо деталь виробляється з прокату, затрати на заготовку підраховуються по масі і масі стружки.

Холоднокатоний прокат – дешевший.

Виходячи з цього, якісний ескіз заготовки приведений на рис. 2.1.

Рис. 2.1. Якісний ескіз заготовки з холоднокатоного прокату.

Висновок: заготовку отримуємо з холоднокатоного прокату; маса заготовки 2,12 кг. Даний метод є найбільш доцільним у порівняні з іншими методами і має невелику собівартість.