31 |
41 |
||
32 |
42 |
||
33 |
43 |
||
34 |
44 |
||
35 |
45 |
||
36 |
46 |
||
37 |
47 |
||
38 |
48 |
||
39 |
49 |
||
40 |
50 |
Примітка. Цифра відповідає виштовхуванню, а цифра – втягуванню штока циліндра Ц1, цифра – виштовхуванню, а цифра - втягуванню штока циліндра Ц2, КТ – контроль тиску, ВЧ – витримка часу.
Варіанти завдань приведені в таблиці 1.2. Привод складається з двох циліндрів, що працюють за заданим циклом. При цьому один із циліндрів Ц1 основний, а інший Ц2 - допоміжний. Основний циліндр має свій цикл, що забезпечує визначену послідовність зміни швидкості прямування поршня.
Схеми основних циліндрів приведені в табл. 1.3, а допоміжних - у табл. 1.4.
Визначення, прийняті в таблиці: ШП – швидкій підвід робочого органу; 1РП – перша робоча подача, 2РП – друга робоча подача; ШВ – швидкій відвід; Р – технологічне навантаження основного приводу; р – робочий тиск основного циліндра; Vшп , Vшв – швидкості швидкого підводу і відводу робочого органу; V1 , V2 – швидкості першої і другої робочої подачі; l – довжина ходи основного циліндру; l1 , l2 – довжина трубопроводів на лінії підвода і злива відповідно; Рд – технологічне навантаження допоміжного циліндра; рд – робочий тиск допоміжного циліндра; tд– час спрацювання допоміжного циліндра; lд – довжина ходи допоміжного циліндра.
1.4.1. Схеми основного циліндра
В табл. 1.3 приведені схеми основного циліндра з різними варіантами кріплення і підводу робочої рідини.
Схема 1 – кріплення на лапах″ передньої і задньої кришки, підведення рідини через кришки.
Схема 2 – кріплення на ″лапах″, що розміщені по вісі циліндра, підведення рідини через кришки.
Схема 3 – кріплення на кришках, підведення рідини через кришки.
Схема 4 – кріплення на цапфах передньої кришки, підведення рідини через гільзу.
Схема 5 – кріплення на кришках з шарніром на штоці, підведення рідини через кришки.
Схема 6 – цапфи на гільзі, підведення через кришки шлангами.
Схема 7 – сфера на гільзі, підведення через кришки шлангами.
Схема 8 – шарнір на задній кришці і на штоці, задня кришка приварена; підведення через гільзу.
Схема 9 – фланець на задній кришці і сфера на штоці, підведення через гільзу.
Схема 10 – кріплення двобічним нерухомим штоком, підведення через шток.
Схема 11 – шарнір на задній кришці, підведення рідини через кришки.
Схема 12 – кріплення фланцем на передній кришці, підведення рідини через гільзу.
Схема 13 – кріплення фланцем на задній кришці, підведення рідини через гільзу.
Схема 14 – кріплення однобічним нерухомим штоком, підведення рідини через шток.
Схема 15 – кріплення на кришках, циліндр з двобічним штоком і підведенням рідини через гільзу.
1.4.2. Кріплення кришок
Варіанти кріплення кришок циліндра приведені в табл. 1.5.
На схемах 1 і 2 показані конструктивні схеми з'єднання кришок з гільзою на болтах. З'єднання на схемі 1 не потребує опрацювання гільзи по зовнішньому діаметру; внутрішній тиск у цьому з'єднанні деформує гільзу, не створюючи небезпеку вичавлення кільця в зазор.
На схемах 3, 4, 5 приведені з'єднання кришок із гільзою на зовнішньому різьбленні. Цей метод з'єднання вимагає опрацювання гільзи по зовнішньому діаметру.
З'єднання кришки з гільзою на внутрішньому різьбленні на схемах 6, 7, 8 дозволяє зменшити габарити циліндра і не опрацьовувати гільзу по зовнішньому діаметру.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.