Встановлення закону зміни випадкових величин по результатам вимірів, страница 2

Номер інтервалу

Середина інтервалу

Емпіричні частоти

Ймовірність інтервалів

Теоретичні частоти

1

2

3

4

5

6

7

8

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

-0,02325

-0,01775

-0,01225

-0,00675

-0,00125

0,00425

0,00975

0,01525

0,02075

0,02625

6

14

10

3

2

2

3

3

6

1

-0,017314

-0,011814

-0,006314

-0,000814

0,004686

0,010186

0,015686

0,021186

0,026686

0,032186

-1,12714

-0,76909

-0,41104

-0,05299

0,30505

0,66310

1,02115

1,37920

1,73725

2,09530

0,2113

0,2968

0,3666

0,3984

0,3808

0,3202

0,2368

0,1540

0,0881

0,0443

0,07567

0,10628

0,1313

0,14268

0,13638

0,11466

0,0848

0,05516

0.03156

0,01589

3,7834

5,3138

6,5648

7,1338

6,8188

5,7331

4,2399

2,7581

1,5781

0,7943

Сумма

52

В колонці 5 визначається , де  – середина -го інтервалу;  – середнє значення;  – середньо квадратичне відхилення.

По знайденим  в додатку  знаходимо значення

Ймовірність кожного інтервалу (при розрахунках маємо на увазі, що всі значення інтервалів згуртовані в його середині).

, де  – ширина інтервалу

Рис.2. Гістограма емпіричних частот; гістограма вирівняних частот

ПОРІВНЯННЯ ЕМПІРИЧНОЇ ТА ТЕОРЕТИЧНОЇ ФУНКЦІЇ РОЗПОДІЛУ ЗА КРІТЕРІЄМ УЗГОДЖЕНОСТІ

1.  Критерій Пірсона

Необхідно об’єднати частоти, що зустрічаються менше 5.

Визначаємо число ступенів вільності

 - число порівнюючих частот (об’єднанні частоти на кінцях приймаються за одну);

 - число параметрів теоретичної функції розподілення

.

, тобто криві не узгоджуються.

Таблиця 5

Номер інтервалу

1

2

3

4

5

6

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

6

     14 30

10

3

2

2    

3

3

6

1

3,7834

      5,3138 15,662

6,5648

7,1338

6,8188

  5,7331 

4,2399

2,7581

1,5781

0,7943

14,3381

4,1338

3,8188

2,7331

1,2399

0,2419

4,4219

0,2057

205,58111

17,0883

14,58323

7,469836

1,537352

0,058516

19,5532

0,0423125

13,1261

2,3954

2,13868

1,302931

0,362592

0,021216

12,390343

0,0532501

Сума

50

31,79