Методичні вказівки до лабораторних робіт з навчальної дисципліни "Компресорні машини", страница 3

Через зворотно-поступальний рух поршнів подача газу нерівномірна, тому тиск в напірній магістралі  коливається, що можна спостерігати по ударам зворотного клапана.

Наявність мастила та вологи в газі, що подається, вимагає встановлення спеціального мастиловологовідділювача на напірній магістралі.

Попадання мастила і нагару з компресора в напірну магістраль  і повітрозбірник також може призвести до вибуху цих елементів установки.

5. Методика випробувань

При роботі компресора здійснюється політропний процес стиснення газу з охолодженням. В цьому випадку показник політропи m менше показника адіабати k.

Основна мета даної роботи – визначити основні характеристики компресора при певному режимі роботи:   

де  - ступінь підвищення тиску компресора; - політропний ККД.

Крім цього наближено визначають політропний напір без проміжного охолодження (між циліндрами), адіабатний і ізотермний напори компресора для порівняння їх значень і виявлення змін роботи, затраченої на стиснення і переміщення газу при різних процесах його стиснення.

6. Визначення продуктивності компресора

Продуктивність компресора визначають за допомогою витратомірної діафрагми 13 (див. рис. 1.1), що встановлюється в перерізі скидної труби (після повітрозбірника), по тарувальним графікам відповідно до показів манометра Δр₅ і термометра t₅, що встановлюються перед діафрагмою.

Порядок побудови тарувальної кривої аналогічний тому, який використо-вувався в роботі “Випробовування відцентрового вентилятора”. Але тут викорис-товують лише одну діафрагму. Тарувальні  криві остаточно перевіряють експери-ментально.

          Криві для визначення витрати побудовані для атмосферного тиску            мм рт. ст. і   К. При інших атмосферних умовах величину вагової витрати визначають з виразу

G = G₀, де  визначають за атмосферними параметрами досліду, а g₀ = 1,2 кгс/м³.

Якщо ступінь підвищення тиску мало відрізняється від розрахункового, продуктивність компресора визначається наближено за формулою

Q = Q_р        і             G = g×Q, де  Q_р=3 м³/хв – розрахункова продуктивність;

n_р= 960 об/хв – розрахункова частота обертання.

7. Визначення ступеня підвищення тиску (стиску) газу в компресорі

Ступінь підвищення тиску газу в компресорі визначають стиском газу в кожному циліндрі: в першому циліндрі  і в другому – , або ,  якщо  (як часто приймається), а в компресорі в цілому виходять з виразу

або        .

Абсолютний тиск визначають з виразів:

, , , де значення  визначають за даними манометра у відповідних перерізах, кгс/см².

Зауважимо, що при вході в компресор тиск менший за атмосферний на величину втрат на гідравлічний опір всмоктуючого патрубка і фільтра.

Приклад. Якщо  мм рт. ст. або  мм вод. ст.,                                 

мм вод. ст.,    кгс/см², то   10330-100=10230 мм вод.ст.=10230 кгс/м².

10330+40000=50330 мм вод.ст.=50330 кгс/м².

8. Визначення напору компресора при різних процесах стиску газу

При випробуваннях здійснюється політропний процес з частковим охолодженням газу.

Політропний напір визначають для кожного циліндра за формулами:

Н =

і

Н =, а для всього компресора

, де m₁ і m₂ - показники політропи, які можуть бути визначені за наступними набли-женими формулами:

m₁=       і       m₂=.

Визначення політропного напору всього компресора без врахування проміж-ного охолодження газу (між ЦНТ і ЦВТ) наближено розраховують в припущені, що Т₃= Т₂, тоді:

Н =         і       Н =.

Зауважимо, що  .

Адіабатний напір (максимальний) відповідає теоретичному і, коли машину охолоджують, його визначають за аналогічними формулами

=;

=,

а для всього компресора

.

Примітка. На практиці адіабатний напір часто використовують для визначення адіабатної потужності компресора (так як відомі показники адіабати k) для наближеного визначення потужності електродвигуна компресора, кВт:

 .

Ізотермічний напір відповідає процесу при повному охолоджені циліндрів (Т₁=Т₂=Т₃=Т₄). В цьому випадку отримується мінімальний напір (при тому ж  сту-пені стиску) і витрачається мінімальна потужність двигуна. Ізотермний напір визначають за формулами: