Вибираємо співвідношення діаметрів штока та гідро циліндра у відповідності до наступних даних:
1,5<р<5МПа
(2.2)
тобто:
dшl = αDп1= 0,5 · 80 = 40мм = 0,04м
Перевіряємо їх за ГОСТ 12447-80
Перевіримо зусилля при холостому ході:
(2.3)
де
(2.4)
Визначимо числове значення зусилля при холостому ході за формулою (2.3):
Таким чином визначимо діаметр поршня другого гідроциліндру, користуючись для цього рівнянням (2.1), попередньо розрахувавши
(2.5)
Тоді за формулою (2.1) отримаємо:
Приймаємо Dn2=100 мм
Визначаємо діаметр штока: dш2 = αDп2= 0,5 · 100 = 50мм
Приймаємо dш2 =50мм.
3. Визначення швидкості циліндра при холостому ході
Для визначення швидкості руху гідроциліндрів при холостому ході треба знати час їх руху. Тому складаємо відповідне до циклограми рівняння часу руху:
(3.1)
де t1, t2, t3, t4, t5 тat6- час руху на відповідній дільниці циклограми, с;
tц - час руху циклу, с.
t5 = tB = 0 - час вистою.
Знаходимо час руху на п’ятому відрізку:
(3.2)
де l1p- робочий хід штока, м;
v1p - робоча швидкість штока, м/с.
Аналогічно складаємо рівняння для визначення швидкості руху для першого відрізку:
(3.3)
Для третього:
(3.4)
Для четвертого:
(3.5)
Для п’ятого:
(3.6)
Для шостого:
(3.7)
Таким чином, час буде рівним:
(3.8)
Тепер визначаємо швидкість руху циліндрів.
Можемо сказати, що витрати насоса будуть рівними:
(3.9)
З іншого боку:
(3.10)
Можемо зробити висновок, що
Також можемо записати:
(3.11)
(3.12)
З рівнянь(3.4), (3.7) знайдемо:
(3.13)
(3.14)
Підставляємо у рівняння (3.11) і (3.12) та отримуємо:
(3.15)
(3.16)
Порівнюючи (3.15) і (3.9) можемо записати:
(3.17)
Нехай , тоді :
(3.18)
Аналогічно для рівнянь (3.16) і (3.9) :
(3.19)
(3.20)
(3.21)
Із рівнянь холостого ходу знайдемо:
(3.22)
Нехай , тоді:
(3.23)
Складаємо систему рівнянь:
(3.24)
Розв’язуючи систему рівнянь послідовною підстановкою отримуємо:
4. Визначення витрат рідини і вибір насоса
Для визначення витрат рідини скористаємося формулою (3.10):
.
Знаючи значення витрат рідини та номінальний тиск (рн =4 МПа) в гідроприводі, проведемо вибір насосу, що буде забезпечувати задані параметри. Вибір насосу здійснюємо згідно з джерелом [1] - с. З0, табл. 2.5. Приймаємо насос шестеренний типу Ш, що має наступні параметри:
• робочий об'єм, см3 40;
• номінальна подача, л/хв. 35,7;
• частота обертання, об/хв:
номінальна 900;
максимальна 1500;
мінімальна 600;
• номінальний тиск на виході, МПа 6,3;
II
• об'ємний ККД 0,93;
• повний ККД 0,85 Визначимо максимальні витрати в лініях гідроприводу:
(4.1)
Розрахуємо діаметр трубопроводу, скориставшись для цього наступним рівнянням:
(4.2)
де Uдоп - допустима швидкість в трубопроводі, м/с.
На всмоктувальній лінії Uдоп = 0,5-1,5 м/с. Приймаємо Uдоп 1,5 м/с.
За рівнянням (4.2) знаходимо діаметр трубопроводу на всмоктувальній лінії:
Згідно [2] с.7 приймаємо стандартне значення dвc = 25 мм. На напірній лінії Uдоп = 4-10 м/с. Приймаємо Uдоп = 10 м/с. За рівнянням (4.2) знаходимо діаметр трубопроводу напірної лінії:
Згідно [2] с.7 приймаємо стандартне значення dH= 10 мм.
5. Вибір гідроапаратури
Вибір гідроапаратури включає в себе вибір гідравлічного розподільника, регулятора потоку та гідравлічного зливного фільтра.
Гідравлічний розподільник обираємо за максимальною подачею в гідросистемі qmax=47,6 л/хв. Згідно з [1] - с. 78, табл. 4.4 - обираємо розподільник трьохпозиційний, чотирьохлінійний, з гідравлічним керуванням типу В10x44р ГОСТ 24679-81, що має наступні параметри:
• діаметр умовного проходу, мм 10;
• витрати масла, л/хв.:
- максимальні 25-80;
• тиск, МПа:
- номінальний 32; в зливній лінії, не більше 15;
• повні втрати тиску, МПа: 0,43. Повні витрати тиску в розподільнику визначаємо згідно графіка їх залежності від витрат масла ([2] - с. 77, рис. 4.3).
Ми обираємо розподільник двопозиційний, чотирьохлінійний, з гідравлічним керуванням, гідравлічним центруванням , з обмеженням ходу золотника, напірні та зливні лінії з’єднані між собою, виконання за гідро схемою 573, спосіб приєднання – без плити,виконання за гідро схемою типу В16х573р і В16х573р, що мають наступні параметри :
· діаметр умовного проходу, мм 10
· витрати масла, л/хв.:
- максимальні 25-80;
тиск, МПа:
- номінальний 32; в зливній лінії, не більше 15;
• повні втрати тиску, МПа: 0,43.
Фільтр зливний вибираємо за номінальною подачею в гідросистемі QH = =35,7 л/хв. Згідно з [2] - с. З01, табл. 8.6, - обираємо фільтр зливний типу
ФС (ТУ2-053-1641-83Е), що має наступні параметри:
• діаметр умовного проходу, мм: 32;
• номінальна витрата, л/хв.: 100;
• номінальна тонкість фільтрації, мкм: 25;
• номінальний тиск, МПа: 0,63;
• перепад тиску, МПа:
- номінальний 0,1;
- спрацьовування сигналізатора 0,3±0,03;
- відкриття перепускного клапану 0,38±0,03.
Регулятор потоку вибираємо за максимальною робочою подачею:
Згідно з [2] - с. 147, табл. 5.13, - обираємо регулятор потоку типу МПГ 55-24 (ГОСТ 21352-75):
• діаметр умовного проходу, мм 20;
• витрата масла, л/хв.:
- максимальний 100;
- мінімальний 0,09;
• робочий тиск, МПа:
- номінальний 20;
- мінімальний:
пpи Q< 0,5QMAХ 0,5;
пpи Q < (0,5-1)QMAХ 0,8.
• Перепад тиску в дроселі, МПа, не менш: 0,2.
• витрата масла через повністю закритий дросель, , не більше70.
Вибір зворотного клапану
Згідно з [1]-c.109 табл. 4.9 вибираємо зворотній клапан Г 51-33 (ТУ2-053-1649-83Е ):
· умовного проходу, мм 10
· витрати масла, л/хв.:
- максимальні 25-80;
· Номінальний перепад тиску, МПа, не менш: 0,2.
· витік масла через повністю закритий дросель, , не більше70
Таким чином був проведений вибір гідроапаратури, яка відповідає параметрам гідросистеми та забезпечить необхідні умови роботи гідроприводу.
В першу чергу визначимо втрати на місцевих опорах, до яких, згідно зі схемою гідроприводу, належать: вхід в систему (ζвх = 0,5); вихід із системи (ζвих= 1,0); відводи (ζΒ = 0,14); штуцери (ζш = 0,6); трійники (ζт = 0,1).
Витрати лініях:
- в напірній
(6.1)
(6.2)
- в зливні лінії:
(6.3)
(6.4)
Розглянемо систему при висуванні циліндрів. Маємо: лінії 1 і 3 - напірні (вхід в систему - 1, вихід із системи - 1, відводи - 2, штуцери - З, трійники - 2) та лінії 2 і 4 - зливні (вхід в систему - 1, вихід із системи - 1, відводи - 3, штуцери - 6, трійники - 1).
Втрати тиску будемо розраховувати за наступною формулою:
(6.5)
де ζ- коефіцієнт місцевого опору;
ρ- густина робочої рідини, кг/м3;
Q- напір на відповідній лінії, м3/с;
d— діаметр відповідної лінії, м.
Користуючись формулою (6.5), складаємо табл. 6.1 та 6.2
Таблиця 6.1 - Місцеві втрати при висуванні циліндра
Лінія |
Q, м3/с |
Σζ |
ΔpM, Па |
1 |
0,000564 |
3,78 |
152070,1 |
2 |
0,000423 |
5,62 |
43409,98 |
3 |
0,000137 |
3,78 |
369390,1 |
4 |
0,000183 |
5,62 |
1878,02 |
Таблиця 6.2 - Місцеві втрати при втягуванні циліндра
Лінія |
Q, м3/с |
Σζ |
ΔpM, Па |
1 |
0,000427 |
3,78 |
4382,05 |
2 |
0,000569 |
5,62 |
58393,09 |
3 |
0,000564 |
3,78 |
152070,1 |
4 |
0,000423 |
5,62 |
43409,98 |
Для розрахунку втрат тиску по довжині скористаємося наступною формулою:
(6.6)
де λ- коефіцієнт втрат по довжині;
1 - довжина трубопроводу, м.
В свою чергу коефіцієнт втрат по довжині визначається наступним чином:
(6.7)
де Re - критерій Рейнольда.
(6.8)
де ν- коефіцієнт кінематичної в'язкості, м2/с.
Для масла марки ИГП-18 коефіцієнт кінематичної в'язкості ν= 18,5-106м2/с.
Довжиною трубопроводу задаємося із рекомендацій, що до верстатного гідроприводу:
напірна лінія 1:1 = 2,5 м; напірна лінія 3: 1 = 3,0 м;
зливна лінія 2: 1 = 2,8 м;
зливна лінія 4: 1 = 2,8 м.
На основі проведених розрахунків згідно формул (6.8), (6.7) та (6.6) заповнюємо табл. 6.3 та табл. 6.4, що відповідають режимам висування та втягування відповідно.
Таблиця 6.3 - Втрати по довжині при висуванні поршня
Лінія |
Q, м3/с |
l,м |
Re |
λ |
Δpт, Па |
1 |
0,000564 |
2,5 |
3882 |
0,040 |
22689,82 |
2 |
0,000423 |
2,8 |
2911 |
0,043 |
15366,68 |
3 |
0,000137 |
3 |
942 |
0,057 |
2289,339 |
4 |
0,000183 |
2,8 |
1259 |
0,053 |
3544,941 |
Таблиця 6.4 - Втрати по довжині при втягуванні поршня
Лінія |
Q, м3/с |
l,м |
Re |
λ |
Δpт, Па |
1 |
0,000427 |
2,5 |
2939 |
0,043 |
13980,96 |
2 |
0,000569 |
2,8 |
3916 |
0,040 |
25865,18 |
3 |
0,000564 |
3 |
3882 |
0,040 |
27227,79 |
4 |
0,000423 |
2,8 |
2911 |
0,043 |
15366,68 |
Для розрахунку втрат тиску в гідравлічних апаратах скористаємося параметрами, вибраних раніше гідроапаратури (див. розділ 4.), та схемою приводу для визначення кількості та місця розташування гідроапаратів.
Розрахунок втрат гідроапаратури, крім розподільника, проводиться за формулою:
(6.9)
Втрати розподільника:
(6.9)
Результати розрахунків проведених за формулами (6.9) та (6.10) занесемо в табл. 6.5 та табл. 6.6, що відповідають режимам висування та втягування відповідно.
Таблиця 6.5 - Втрати тиску в гідравлічних апаратах при висуванні.
Лінія |
Qф, м3/с |
Гідроапарат |
Qном, м3/с |
Δpном,МПа |
ΔpГА,МПа |
ΣΔpГА,МПа |
1 |
0,000564 |
Розподільник |
0,00167 |
0,3 |
0,017 |
0,017 |
2 |
0,000423 0,000137 |
Регулятор |
0,00167 |
0,2 |
0,022 |
0,066 |
Розподільник |
0,00167 |
0,3 |
0,033 |
|||
Фільтр |
0,00167 |
0,1 |
0,011 |
|||
3 |
0,000564 |
Розподільник |
0,00167 |
0,3 |
0,007 |
0,007 |
4 |
0,000423 |
Розподільник |
0,00167 |
0,3 |
0,014 |
0,019 |
Фільтр |
0,00167 |
0,1 |
0,005 |
Таблиця 6.6 - Втрати тиску в гідравлічних апаратах при втягуванні.
Лінія |
Qф, м3/с |
Гідроапарат |
Qном, м3/с |
Δpном, МПа |
ΔpГА, МПа |
ΣΔpГА, МПа |
1 |
0,000427 |
Розподільник |
0,00167 |
0,3 |
0,021 |
0,021 |
2 |
0,000569 0,000564 |
Регулятор |
0,00167 |
0,2 |
0,028 |
0,063 |
Розподільник |
0,00167 |
0,3 |
0,021 |
|||
Фільтр |
0,00167 |
0,1 |
0,014 |
|||
3 |
0,00113 |
Розподільник |
0,00167 |
0,3 |
0,029 |
0,029 |
4 |
0,00222 |
Розподільник |
0,00167 |
0,3 |
0,009 |
0,012 |
Фільтр |
0,00167 |
0,1 |
0,003 |
Для визначення сумарних втрат тиску в лініях гідроприводу скористаємося результатами, що знаходяться в раніше створених таблиць: табл. 6.1 -табл. 6.6.
В табл. 6.7 відобразимо сумарні втрати в лініях при режимі висування поршня в гідроциліндрі, що є результатом табл. 6.1, табл.6. З і табл. 6.5.
В табл. 6.8 відобразимо сумарні втрати в лініях при режимі втягування поршня в гідроциліндрі, що є результатом табл. 6.2, табл. 6.4 і табл. 6.6.
Таблиця 6.7 - Сумарні втрати в лініях при режимі висування поршня
Лінія |
ΔpM, Па |
Δpт, Па |
ΣΔpГА,МПа |
ΣΔp,МПа |
1 |
0,152070 |
0,022689 |
0,017 |
0,19176 |
2 |
0,043409 |
0,015366 |
0,066 |
0,12476 |
3 |
0,369390 |
0,002289 |
0,007 |
0,37868 |
4 |
0,001878 |
0,003544 |
0,019 |
0,02442 |
Таблиця 6.8 - Сумарні втрати в лініях при режимі висування поршня
Лінія |
ΔpM, Па |
Δpт, Па |
ΣΔpГА,МПа |
ΣΔp,МПа |
1 |
0,004382 |
0,013980 |
0,021 |
0,03936 |
2 |
0,058393 |
0,025865 |
0,063 |
0,14726 |
3 |
0,015207 |
0,027227 |
0,029 |
0,07143 |
4 |
0,043409 |
0,015366 |
0,012 |
0,07078 |
7. Опис гідравлічної схеми
Даний в курсовій роботі гідропривід має в своєму складі два гідроциліндра односторонньої дії з одним штоком кожен, два розподільника, які керують рухом циліндрів, регулятор потоку, зворотний клапан. Роботу двигунів забезпечує насосний агрегат на базі шестеренного насоса типу Ш. Агрегат також містить зливний фільтр, який очищує рідину, що зберігається в баку та запобіжний клапан.
В початковому положенні штоки гідроциліндрів 1 і 2 втягнуті
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.