2) Амперметр РА для виміру вихідного сигналу датчика.
3) Вольтметри PV1, PV2 для виміру напруги живлення датчика.
4) Тумблер S1 для включення живлення стенда з запобіжником
і індикаторною лампою.
5) Тумблер S2 для переключення
напруги живлення лівої обмотки датчика. 
6) Тумблер S3 для переключення
напруги живлення правої обмотки датчика.
7) Тумблер S4 для переключення досліджуваного датчика в положення 
простій чи диференціальної схеми.
Принципова електрична схема лабораторного стенда приведена
на рисунку 2.4. У роботі досліджується диференціальний індуктивний датчик
лінійного переміщення, що може використовуватися і як простий шляхом
відключення однієї з двох обмоток.
      
Рисунок 2.3 - Зовнішній вигляд лабораторного стенда для
дослідження індуктивного датчика
 
     

Рисунок 2.4 - Принципова електрична схема
лабораторного стенда 2
3. Дослідження простого індуктивного датчика
1) Тумблер S4 установити в положення "Простий".
2) Тумблери S2, S3 установити в положення "10В".
3) Якір ДІД за допомогою мікрометричного гвинта
установити в крайнє праве (вихідне) положення і тумблером S1 подать напругу живлення
на схему.
4) Обертанням мікрогвинта змінювати положення
якоря до крайнього лівого положення і, роблячи відліки по шкалі РА через кожні 0,2
мм, зняти залежність J = f(δ).
Результати спостережень звести в таблицю 2.1 і
повторити досвід при UП = 15В, для чого тумблери S2, S3 установити в
положення "15В". За даними таблиці 2.1 в одних координатних осях
побудувати графіки J = f(δ) для UП =15В для простого індуктивного
датчика.
Таблиця 2.1 - Результати дослідження
індуктивного датчика
 
  | 
  Величина зазору δ,
  мм
   | 
  
  Проста схема
   | 
  
  Диференційна схема
   | 
 
 
  | 
  UП = 10В
   | 
  
  UП = 15В
   | 
  
  UП = 10В
   | 
  
  UП = 15В
   | 
 
 
  | 
  0
   | 
  
  
   | 
  
  
   | 
  
  
   | 
  
  
   | 
 
 
  | 
  0,2
   | 
  
  
   | 
  
  
   | 
  
  
   | 
  
  
   | 
 
 
  | 
  0,4
   | 
  
  
   | 
  
  
   | 
  
  
   | 
  
  
   | 
 
 
  | 
  0,6
   | 
  
  
   | 
  
  
   | 
  
  
   | 
  
  
   | 
 
 
  | 
  0,8
   | 
  
  
   | 
  
  
   | 
  
  
   | 
  
  
   | 
 
 
  | 
  1,0
   | 
  
  
   | 
  
  
   | 
  
  
   | 
  
  
   | 
 
 
  | 
  1,2
   | 
  
  
   | 
  
  
   | 
  
  
   | 
  
  
   | 
 
 
  | 
  1,4
   | 
  
  
   | 
  
  
   | 
  
  
   | 
  
  
   | 
 
 
  | 
  1,6
   | 
  
  
   | 
  
  
   | 
  
  
   | 
  
  
   | 
 
 
  | 
  1,8
   | 
  
  
   | 
  
  
   | 
  
  
   | 
  
  
   | 
 
 
  | 
  2,0
   | 
  
  
   | 
  
  
   | 
  
  
   | 
  
  
   | 
 
 
  | 
  2,2
   | 
  
  
   | 
  
  
   | 
  
  
   | 
  
  
   | 
 
 
  | 
  2,4
   | 
  
  
   | 
  
  
   | 
  
  
   | 
  
  
   | 
 
 
  | 
  2,6
   | 
  
  
   | 
  
  
   | 
  
  
   | 
  
  
   | 
 
 
  | 
  2,8
   | 
  
  
   | 
  
  
   | 
  
  
   | 
  
  
   | 
 
 
  | 
  3,0
   | 
  
  
   | 
  
  
   | 
  
  
   | 
  
  
   | 
 
 
  | 
  3,2
   | 
  
  
   | 
  
  
   | 
  
  
   | 
  
  
   | 
 
 
  | 
  3,4
   | 
  
  
   | 
  
  
   | 
  
  
   | 
  
  
   | 
 
 
  | 
  3,6
  3,8
  4,0
   | 
  
  
   | 
  
  
   | 
  
  
   | 
  
  
   | 
 
 
  | 
  3,8
   | 
  
  
   | 
  
  
   | 
  
  
   | 
  
  
   | 
 
 
  | 
  4,0
   | 
  
  
   | 
  
  
   | 
  
  
   | 
  
  
   | 
 
4. Дослідження
диференціального індуктивного датчика
1) Тумблер S4 установити в положення "Диф.
схема".
2) Зняти залежність J = f(δ) при  UП
= 10В и UП = 15В.
Результати спостережень звести в таблицю 2.1. За
даними таблиці 2.1 в одних координатних осях побудувати графіки J = f(δ) для UП
=10В и UП = 15В для диференціального індуктивного датчика.
5. Контрольні питання
1) Призначення індуктивних датчиків.
2) Принцип роботи індуктивного датчика.
3) Пристрій простого і диференціального
індуктивного датчика.
4) Переваги диференціального індуктивного
датчика перед простим.
5) Вид статичних характеристик простого і
диференціального індуктивних датчиків.
6) Застосування індуктивних датчиків.
ЛАБОРАТОРНА
РОБОТА №3
ДОСЛІДЖЕННЯ
ТРАНСФОРМАТОРНИХ ДАТЧИКІВ
1. Трансформаторні датчики
Трансформаторні датчики відносяться до одного з
видів індуктивних датчиків, але, у відмінності від розглянутих у лабораторній
роботі №2, є датчиками генераторного типу. Вони призначені для перетворення
неелектричних величин - механічних переміщень - в електричний сигнал.
Принцип дії трансформаторного датчика заснований
на зміні взаємної індуктивності двох обмоток, поміщених на феромагнітний
сердечник, унаслідок зміни опору магнітного ланцюга датчика, що залежить від
вхідного в неї повітряного зазору.
Особливістю трансформаторних датчиків є те, що в
них відсутній електричний зв'язок між ланцюгом живлення (збудження) і вимірювальним
ланцюгом. Можливість ізолювати ланцюг навантаження від ланцюга живлення
дозволяє одержати будь-яку напругу на виході навантаження незалежно від
величини напруги джерела живлення.
Простий трансформаторний датчик (рисунок 3.1 а)
складається з магнитопровода, утвореного нерухомим сердечником 1 і якорем 2. 
Рисунок 3.1 - Схеми трансформаторних датчиків:
а) - простого (1 - сердечник, 2 - якір, 3 -
вимірювальний прилад); 
б) - диференціального.
У датчиках циліндричної форми якір прийнято
називати плунжером. На сердечнику розташовується первинна обмотка W1,
підключена до джерела перемінного струму, і вторинна W2, до якої
підключений вимірювальний прилад 3. Між полюсами сердечника і якорем мається
повітряний зазор δУ, що залежить від положення якоря, механічно
зв'язаного з об'єктом, положення якого контролюється.
Назва трансформаторного датчика вказує на його
подібність із трансформатором перемінного струму. Перемінний струм, що протікає
по первинній обмотці W1, створює в магнитопроводу перемінний
магнітний потік Ф~, що, пронизуючи витки вторинної обмотки W2,
індукує у ній е.д.с. перемінного струму [1]:
,                                             
(3.1)
де ω - кутова частота;
      n2 - число витків вторинної обмотки.