Виробництво шлакової пемзи М600 гідроекранним способом, страница 3

Мартенівські шлаки міцніші за доменні, міцність при стиску знаходиться у межах 80... 150 МПа, морозостійкість  більше 200 циклів.

Такі шлаки використовують як щебінь для дорожнього будівництва.

Конвертерні шлаки - суміш кусків темно-сірого кольору різної будови і різної стійкості проти силікатного розпаду. Характерною особливістю шлаків є їх більш висока основність (2,5...4) і відносна стабільність хімічного складу. Фізико-механічні властивості кусків шлаку щільної будови характеризуються середньою густиною 3100...3300 кг/м³, водопоглинанням 0,5.. .2%, морозостійкістю вище 100 циклів, міцністю при стиску 80... 100 МПа.

Із конвертерних кускових шлаків одержують щебінь для дорожнього будівництва, а з продуктів напіврозпаду - мінеральний порошок.

Ваграночні шлаки на відміну від конвертерних і мартенівських характеризуються низькою основністю (М_о=0,15.. .0,8) і відрізняються наявністю склоподібної фази алюмосилікатного складу і малим вмістом кристалічної фази.

Частка електросталеплавильних шлаків становить близько 3,5% від загальної кількості шлаків, що утворюються при виробництві сталі. За хімічним і мінералогічним складами такі шлаки наближаються до шлаків мартенівського виробництва.

Електросталеплавильні шлаки є основними і здатні до силікатного розпаду внаслідок наявності в їх складі підвищеної кількості двокальцієвого силікату (до 50%). Кусковий шлак має щільну текстуру, середню густину 3200...3400 кг/м³, міцність при стиску 60... 130 МПа. Він використовується аналогічно конвертерному.

Шлаки спеціальних видів сталі (ферохрому, силікомарганцю, феромарганцю, феросиліцію, феробору, феротитану та ін.) надто різноманітні як за хімічним, так і за мінералогічним складами. Залежно від хімічного складу ці шлаки можуть змінюватися від ультракислих (М_о=0,1) до високоосновних, що здатні до розсипання (М_о=3,0).

Серед шлаків кольорової металургії залежно від видів металів, що виплавляються, виділяють мідеплавильні, нікелеві, свинцеві та цинкові шлаки. їх вихід звичайно перевищує вихід металу у 10...25 разів.

Шлаки кольорової металургії зазвичай містять 30.. .45% Si0₂, 14...47% FeO і 5...23% СаО.

Мідеплавильні шлаки - побічний продукт при виплавці міді з руди. Колір шлаків чорний, вони не схильні до розпаду. Середня густина шлаку становить 3300.. .3800 кг/м³, водопоглинання - 0,1...0,6%, міцність при стиску - 120...300 МПа. Ці шлаки більш тепло та електропровідні, ніж шлаки чорної металургії.

Із шлакового розплаву одержують високоякісні вироби у вигляді бруківки, бортового каменю, плит. Кусковий мідеплавильний шлак може бути також використаний для виробництва щебеню.

Нікелеві шлаки є відходами шахтного плавлення окислених нікелевих руд. Вони мають такі ж високі показники фізико-механічних властивостей, як і мідеплавильні.

Хімічний склад таких шлаків представлений в основному оксидами кремнію (33...42%), заліза (18...22%), кальцію (12... 16%), алюмінію (5... 16%) і магнію (5... 11%). За складом оксидів нікелеві шлаки належать до кислих.

Фосфорні шлаки - побічний продукт при виробництві фосфорних добрив, що представлений кусками кристалічної будови світло-сірого кольору. Ці шлаки не схильні до розпаду.

Середня густина становить 2900 кг/м³, міцність при стиску - більше

150 МПа. Шлак може бути придатним як сировина для виробництва високоякісного щебеню.

   Паливні (котельні) шлаки - залишки від спалення у топках твердого палива (кам'яного вугілля, коксу, бурого вугілля). Істинна густина шлаку - близько 2,5 г/см³, середня густина - 650... 1100 кг/м³, водопоглинання сягає 40%, причому шлак швидко поглинає воду, але віддає її повільно. Тривале витримування шлаку на повітрі (не менше 2 місяців) підвищує його якість. В окремих випадках шлаки піддають сортуванню.

Паливні шлаки як місцева будівельна сировина можуть бути використані для виготовлення шлакобетону, шлакоблоків та як теплоізоляційний матеріал.